Гроші на регіональні мови

16 мільйонів гривень просить Державна судова адміністрація України, аби «мовний» закон таки діяв в українських судах. Гроші потрібно на посадовий оклад перекладачам у судових інстанціях тих областей, де запроваджено другу регіональну мову. Закон ж бо зобов’язує суди здійснювати провадження мовою, яку оберуть учасники процесу.

Потребу у перекладачах з часом відчують і державні адміністрації та комунальні установи. Бо вони змушені будуть відповідати на запити «регіональною» мовою, якщо такою надійшло письмове чи усне звернення. Як наслідок, штат чиновників може зрости на 10 відсотків, яким платитимуть зарплату з бюджету. Особливо це актуально у регіонах з «екзотичними» мовами, кажуть експерти.

Утім, автори «мовного» закону Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов у супровідних документах не подали жодних розрахунків з його імплементації.

«Потім порахуємо»

Водночас, додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів потребують близько 20 норм «скандального» закону, який зачіпає практично всі сфери суспільного життя. Приміром, громадянин може вимагати запис у паспорт чи в інші документи, які посвідчують особу, регіональною мовою. А це вже додаткові фінансові витрати для міграційних служб. Аналогічна ситуація і в освітній сфері. Адже держава зобов’язана забезпечити підручниками, підготовку педагогів для освітніх закладів, де є регіональна мова. А ще діловодство органів місцевої влади має стати двомовним. Це додаткові витрати на бланки, штампи, таблички, квитанції, тощо.

У міністерстві фінансів України підрахували, що «мовний» закон потребуватиме щорічно 12-17 мільярдів гривень. Таку цифру оприлюднила на засіданні комітету ВР чиновниця мінфіну Валентина Брусило.

«Сьогодні у державі, припускаю, немає точних розрахунків за сценаріями помірної чи то повної «регіоналізації» країни, - зауважив у коментарі DW керівник Інституту економічних досліджень та політичних консультації Ігор Бураковський. – Там де запровадять російську - витрати мінімальні, але з іншими мовами проблем додасться», зазначив Бураковський.

Зміни відчує кожен

З огляду на динаміку прийняття регіональних мов, каже експерт, гостро постало питання з перекладом у судах, з наданням державних послуг (запис актів громадського стану), забезпечення підручниками та педагогами у іншомовних регіонах. На цьому фоні заміна вивісок та вуличних знаків потребуватимуть найменше затрат.

Утім, «мовний» закон «потягне» гроші не лише з бюджетів, але й безпосередньо з кишень кожного споживача, кажуть експерти. Кондитери, пивовари та фармацевти вже заявили, що використання регіональних мов ускладнить їхню діяльність. Виконання вимог закону, зокрема маркування, інструкції та етикетки регіональними мовами, завдасть мільйонних збитків. Їх виробники, швидше за все, врахують у ціну товару.

«Демократична держава має забезпечувати потреби національних меншин, і закладати на це гроші до бюджету, переконаний директор Інституту досліджень регіонального розвитку Сергій Дем´янов. – В «українському варіанті» жодних попередніх розрахунків не було, все роблять вже «постфактум» і це додає проблем». На його думку, «мовний» закон хоча і не є надто обтяжливим для України, однак в країні є більш важливі проблеми, на які потрібні бюджетні кошти.