Дитяча книга
28 травня 2013 р."Книги будують мости" - гасло тринадцятої Міжнародної виставки книг для дітей та юнацтва, що відбувалась у західнонімецькому місті Саарбрюкен впродовж 23 - 26 травня. Організатори цього книжкового дійства поставили за мету представити якомога ширше національні літератури, які для німецького читача лишаються все ще маловідомими. Хоч українська дитяча література була представлена на цій виставці вперше, увага до читань авторів з України та майстер-класів українських ілюстраторів з боку маленьких німецьких читачів була неабияка.
Кожна дитина має право на якісну книжку - цим гаслом керуються й українські художники Андрій Лесів та Романа Романишин (мистецька студія "Аґрафка"). До Саарбрюкена вони привезли "Ріпку" у власному ілюстраторському виконанні: книга увійшла до престижного каталогу найкращих видань світу "Білі круки 2013" (White Ravens 2013). Адже щороку Міжнародна Молодіжна Бібліотека, що в Мюнхені, відбирає найоригінальніші книги та презентує їх на найбільшій дитячій виставці у Болоньї.
Ілюстрація додає глибших сенсів
Своїми міркуваннями про особливості української та європейської художньої шкіл Андрій Лесів поділився в розмові з DW: "Зазвичай українська традиційна школа дотримується тих принципів, що текст - первинний, а ілюстрація - вторинна, тобто слугує лише допоміжним засобом розкриття". Європейська школа ілюстрування, за словами українського митця, дозволяє художнику розкривати паралельні сенси, бути безпосереднім співучасником книги. "Саме ці принципи ми втілили у нашій "Ріпці", що, очевидно, й сподобалося європейським експертам", - зауважив Андрій.
Ще варто наголосити і на технічних моментах, продовжив митець. Він звернув увагу на той факт, що переважна більшість українських художників користуються традиційними засобами: туш, фарби, перо… "Ми ж широко застосовуємо у своїй роботі цифрові технології, хоч деякі ілюстрації виготовляємо і традиційним способом", - пояснив Андрій.
Цікаво було спостерігати за роботою українських художників з німецькими дітьми, адже ілюстратори давали свої уроки художньої майстерності. Діти активно розмальовували торбинки, що принесли Андрій та Романа, ще й ставали в чергу за автографами. На запитання DW, чи існують якісь відмінності між тими уроками, що їх пропонують художники німецьким та українським дітям, Романа Романишин відповіла: "Кардинальних відмінностей не існує. Хіба що українським дітям пропонуємо малювати за мотивами наших книжок. Оскільки у Німеччині сюжети українських дитячих книжок є майже не відомими, то ми вигадуємо якісь більш універсальні сюжети".
"Письменнику, а Ви - мільйонер?"
Літературу для дітей представляла "важка артилерія" українського письменницького цеху: Галина Малик та Олександр Дерманський. На читаннях у Заарбрюкені Галина Малик запропонувала до обговорення досить непросту книгу для підлітків "Злочинці з паралельного світу". Письменниця торкнулася теми наслідків Чорнобильської трагедії, існування так званої "мертвої" зони, запропонувала своїм читачам поміркувати над наслідками екологічної трагедії, яка має стосунок не лише до України. Для переважної більшості німецьких підлітків ця тема виявилася новою.
Олександр Дерманський, а його слухачами були школярі початкових класів, познайомив дітей із вужем Ониськом, головним персонажем своєї книги "Пригоди вужа Ониська". Дітей вразили не лише захоплюючі історії, які озвучувала професійна німецька актриса Генріетте Кім, але й та кількість уже виданих книг в Україні, що привіз з собою Олександр. Одним із перших дитячих запитань було абсолютно щире: "Письменнику, а Ви – мільйонер?!" Аби не розчаровувати юних німецький читачів, Олександр Дерманський відповів: "Дуже надіюсь ним колись стати".
Довга дорога до Саарбрюкена
Гасло мостів не менш влучно можна застосувати і до тієї кількості місточків, які довелося прокладати з боку українських митців та організаторів, аби дістатися до Саарбрюкена. Завжди цікаво зазирнути за лаштунки. Президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, Уляна Баран-Гнідець у бесіді з DW розповіла, що ще 2011-го року Центр запросив до України Катю Вібе, експерта з Міжнародної Молодіжної Бібліотеки, яка зробила дослідження українського книжкового ринку та згодом видала в Німеччині статтю про українських письменників та видавців. Цю роботу було здійснено за сприяння фонду Роберта Боша у рамках програми "Viva Vostok". Такий двосторонній контакт, за словами Баран Гнідець, допоміг здійснити першу потужну презентацію дитячої української літератури у 2013 році на ярмарку в Лейпцігу
А директор вінницького видавництва "Теза", Володимир Бризкін, прокоментував участь українських письменників у німецькому ярмарку оптимістично-риторично: "Якщо європейська література для українських дітей є зрозумілою, то чому українські книги мають бути незрозумілими для Європи?"