Все, що треба знати про пенсійну реформу
5 жовтня 2017 р.
Ухвалена 3 жовтня пенсійна реформа викликала суперечливі відгуки. Попри формальне уникнення норми про збільшення пенсійного віку, підвищення вимог до мінімального стажу може змусити багатьох українців піти на пенсію пізніше. Водночас в уряді заявили про "осучаснення" пенсій, яке призведе до їх збільшення для значної кількості українських пенсіонерів.
DW розбиралась, коли українці тепер виходитимуть на пенсію та якою ця пенсія буде.
На пенсію - у 60 або раніше
До кінця 2017 року діятимуть старі правила - на пенсію можна буде вийти у 60 років за умови, що особа має за плечима 15 років трудового стажу. З першого січня 2018 року у 60 років можна буде піти на пенсію лише за наявності стажу у 25 років і більше. При цьому, щорічно ці вимоги ставатимуть більше на один додатковий рік, допоки межа виходу на пенсію у 60 років не досягне 35 років (замість 25 з першого січня 2018) трудового стажу у 2028 році.
Ті, хто матимуть 40 років робочого стажу зможуть виходити на пенсію без врахування віку, тобто раніше 60 років.
На пенсію - у 63
Якщо станом на перше січня 2018 року трудовий стаж складатиме від 15 до 24 років, це дасть можливість стати пенсіонером лише у 63-річному віці. Так само ці межі щороку зростатимуть. Отже, після перехідного періоду у десять років вийти на пенсію у 63 роки можна буде за наявності за плечима від 25 до 34 років офіційної зайнятості.
На пенсію - у 65 або докупи стаж
З 2019 року вийти на пенсію зі стажем у 15 років можна буде лише у віці 65 років. Ця межа також зростатиме протягом десяти років. Таким чином, 2028 року працювати до 65 доведеться всім, у кого стаж буде від 15 до 24 років.
Ті, хто не встигнуть отримати навіть 15 років офіційного трудового досвіду, зможуть претендувати на соціальну допомогу, яка розраховуватиметься в залежності від рівня доходів сім'ї пенсіонера. Аби уникнути такої долі, страховий стаж можна придбати. Зараз перебачено, що один рік коштуватиме 16 896 гривень, але загалом купити можна буде не більше п'яти років стажу.
Як працювати
Із самого початку пропозиція уряду включала в себе норму, згідно якої до трудового стажу зараховувався б лише час проведений за місцем офіційного працевлаштування, адже лише у такому випадку працівники роблять пенсійні внески. Планувалося прибрати також і декретну відпустку. Втім, після другого читання до трудового стажу до 2017 року будуть зараховувати наступні види діяльності: підприємництво на умовах спрощеного оподаткування, військову службу та навчання у вищих навчальних закладах та аспірантурі на бюджетній основі.
Натомість, скасовуються спеціальні умови виходу на пенсію для цілої низки працівників, серед яких судді, прокурори, науковці, працівники освіти тощо. Відтепер для них діятимуть загальні правила нарахування пенсій, замість можливості виходу на пенсію "за вислугою років", або отримання "спеціальних" пенсій. Окремі умови планується забезпечити лише для військовослужбовців та працівників шкідливих виробництв, які визначатимуться пізніше в окремих законопроектах.
Скільки платитимуть
Особливий акцент в уряді зробили на підвищенні пенсій для значної кількості пенсіонерів за рахунок їх так званого "осучаснення". Справа в тім, що вже декілька років в Україні не переглядали розмір середньої заробітної плати, на основі якого розраховувалися виплати. До ухвалення законопроекту він становив 1197 гривень, що відповідало рівню 2007 року, але тепер виплати прив’язуються до рівня середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,4 гривень. Також на 140 гривень зріс розмір мінімальної пенсії, що тепер становить 1452 гривні.
Тому, попри зменшення коефіцієнту за кожний відпрацьований рік з 2018 року з 1,35 відсотків до одного відсотка рівно, це разом, на думку уряду, призведе до загального зростання добробуту українських пенсіонерів. Так, за словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, для 1,3 мільйона пенсіонерів пенсії збільшаться на 200 гривень, для 1,2 мільйона - на суму від 200 до 500 гривень і для 1,1 мільйона - на суму понад одну тисячу гривень.
У 2019 та 2020 роках пенсії індексуватимуться окремими рішеннями парламенту, а вже з 2021 року відбуватиметься автоматична індексація, що на 50 відсотків залежатиме від інфляції за попередній рік, а на 50 відсотків - від зростання середньої зарплати за попередні три роки.