Як у Львові розгортають госпіталь для хворих на COVID-19

Колись у цих приміщеннях стояли парти й книжкові шафи, на стінах висіли навчальні таблиці, тепер тут встановлюють лікарняні ліжка. Львівський медичний коледж післядипломної освіти віддав частину приміщень під тимчасовий госпіталь для хворих на COVID-19. У кожній палаті буде приблизно по 8-10 ліжок, в залежності від розміру аудиторії. Загалом на першому й другому поверхах планують облаштувати 350 місць для пацієнтів.

Ремонт першого поверху вже закінчили, а на другому - лише заливають цементом підлогу, обіцяють, що за два тижні приміщення буде готове повністю. Усі ремонтні роботи взялись оплачувати підприємці-благодійники.

"Особливість цього приміщення, що тут вже є готова інфраструктура: освітлення, опалення. Ми лише зробили ремонт, завезли ліжка і вже можемо приймати пацієнтів", - говорить Леся Кобецька, директор з медичної частини Львівської клінічної лікарні швидкої допомоги. Саме цій лікарні й належить тимчасове "ковідне" відділення. Обрали це приміщення ще й тому, що воно розташоване поруч з лікарнею швидкої допомоги, є можливість легко перевозити хворих до головного корпусу чи назад. 

У закладі вже є 300 місць для хворих на COVID-19 і майже всі вони - зайняті. В нових палатах, за задумом медиків, лежатимуть "легші" хворі, які вже не потребують кисню, або можуть обходитись кисневими концентраторами. Через вартість і складність облаштування, палат для інтенсивної медицини в тимчасовому госпіталі не буде. "За розробленим нами маршрутом, "важких" хворих будуть класти у головному корпусі. У нас є для цього 30 реанімаційних місць і 50 апаратів ШВЛ - їх має вистачити, як для теперішнього напливу хворих", - каже Кобецька. 

Читайте також: Чи готова Україна до щеплення від COVID-19?

Брак персоналу

Але однією з проблем в організації тимчасового госпіталю став брак персоналу. За тиждень, за словами Кобецької, взяли на роботу лише сімох медиків. На чергування до "ковідних" хворих тепер "перекидають" лікарів з інших відділень, що дозволяє протокол від Національної служби здоров'я України. "Ми долучили до "ковідних" команд також хірургів, травматологів, урологів. Їх у нас достатньо", - каже лікарка.

А от де брати молодший медперсонал - в лікарні не знають. Потреба в додаткових кадрах - 200 медсестер і санітарок. "Ми шукаємо, розміщуємо оголошення в соцмережах, шукаємо через знайомих. Написали листи поліклінікам, їхній персонал не весь задіяний, тому ми просимо їх долучитись до допомоги", - каже директорка. Але ліквідувати такий кадровий дефіцит складно, оскільки Львівська клінічна лікарня швидкої допомоги не єдина, де зараз створюють тимчасові місця для хворих на COVID 19.

Загалом у Львові передбачено 920 місць для інфікованих корона вірусом, пояснила керівник штабу із прийняття оперативних рішень в умовах загрози епідемії коронавірусної інфекції у Львові Галина Слічна. Крім лікарні швидкої допомоги, за її словами, ще додаткові ліжка з'являться в першій, восьмій та п'ятій лікарнях. "Але є ще резерв у межах обласних лікарень. І медперсонал потрібен всюди. Тим більше, що ті медики, котрі працюють вже з березня, виснажуються й психологічно, і фізично", - говорить Слічна. На її думку, резерв медперсоналу можна шукати серед студентів-медиків та інтернів.

Усі сподівання на студентів

Президент Світової федерації українських лікарських товариств Андрій Базилевич теж вважає, що залучення студентів - це найкращий вихід. Їх можна запрошувати на посади медсестер та медбратів. "Я думаю, що це - реально, тим більше, що зараз студенти на дистанційному навчанні. Вони могли би закривати зміни після 16-ої, чи нічні, або на вихідних. Студенти мали б бути самі зацікавлені. Просто з ними треба провести відповідні бесіди, бо деколи вони самі ще не усвідомлюють, наскільки це - добра практика", - говорить лікар.

Ще одна категорія, де можна шукати кадри для "ковідних" бригад - лікарі, які не працюють за фахом. "Їх можна мотивувати тим, що вони зможуть повернутись в систему охорони здоров'я. Тобто лікарня мала б організувати їм, наприклад, місячне стажування, і тоді вже взяти повноцінним лікарем до "ковідної" бригади", - продовжує медик. І додає, що стимулом мала б стати добра зарплата, але не на рівні 5-7 тисяч гривень.

Зі свого боку, Леся Кобецька каже, що готові платити працівникам вищу зарплату завдяки обіцяній державою 300-відсотковій надбавці за роботу в особливих умовах. Це означає, що лікар, який лікує хворих з коронавірусом, у Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги зможе отримувати щомісяця від 20 тисяч гривень, а медсестра - від 15 тисяч гривень.

Читайте також: COVID-19: як в Україні вирішують проблему нестачі медичного кисню

Чи вистачить кисню?

Ще одна проблема, яка виникає при створенні нових місць для хворих на COVID-19 - це забезпечення киснем. Забезпечити централізовану подачу кисню в тимчасовий госпіталь у Львові поки що не можуть. За словами Галини Слічної, передовсім, через технічні можливості приміщення. Там планують обходитись кисневими концентраторами, яких, однак, також поки що не вистачає - на місто їх лише 149. Наступного тижня, за словами керівниці штабу, Львів має отримати ще 100 концентраторів, а до грудня - додатково ще 377 штук. Частково їх закуповують за рахунок міста, частково - за гроші з держбюджету.

У Львові сподіваються, що передбачених місць для хворих і кисню вистачить. Якщо ж захворюваність буде далі зростати високими темпами, і місць не вистачатиме, тоді обласне керівництво Львівщини планує розгорнути великий мобільний госпіталь вже на стадіоні "Арена Львів".