Парламентаризм по-українськи

Депутати Верховної Ради від провладної більшості, які в четвер, 4 квітня, провели "виїзне засідання" без опозиції, запевняють, що діяли згідно з регламентом і підстав для оскарження ухвалених у цей день законів не бачать. Такий крок вони пояснюють тим, що опозиція своїм блокуванням не давала парламентарям працювати у сесійній залі Верховної Ради, а регламент дозволяє проводити засідання в іншому місці. Натомість опозиціонери стверджують, що у провладних депутатів не було кворуму та називають їхні дії нелегітимними. Лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк, говорячи про події четверга, навіть заявив про "незаконне захоплення влади та зазіхання на конституційний лад".

Ще один крок назад

На думку експерта брюссельського Центру Карнегі Ольги Шумило-Тапіоли, те, що частина депутатів проводила засідання без можливості опозиції брати участь у дебатах - "ще один крок назад у демократичній Україні". "Це не легітимно, оскільки парламент складається і з більшості, і з опозиції. І опозиція має право брати участь в обговоренні та опонувати більшості. Я думаю, що "путч" - це перебільшення. Але те, що відбулося, не є правильним", - сказала експерт в інтерв'ю DW.

Не схильна занадто драматизувати ситуацію й експерт берлінського фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт. Уже впродовж тривалого часу трапляється, що український парламент не може повноцінно працювати, зазначає експерт: "Стаються бійки, немає культури компромісів і не видно бажання дискутувати по суті. Проштовхуються закони, які навіть самі парламентські експерти оцінюють погано. Тобто немає культури дискусії, коли одна фракція хоче обговорювати з іншою свою позицію для того, щоб знайти рішення". За її словами, потрібна ґрунтовна зміна ставлення депутатів до парламенту.

З опозицією не рахуються

На думку Стюарт, реакція провладних депутатів на блокування парламенту опозицією означає, що теперішнє українське керівництво і більшість у Верховній Раді не зацікавлені у розумній дискусії зі своїми опонентами. За її оцінкою, політичне керівництво України намагається за допомогою різних методів виключити опозицію з дебатів і з процесів ухвалення рішень. "Це не є добрим знаком ні для внутрішньополітичної ситуації Україні, ні для співпраці з Європейським Союзом".

Водночас, навіть розуміючи розчарування опозиції, експертка берлінського фонду не може назвати справді розумним рішенням тактику останнього блокування парламенту опонентами влади. Як відомо, опозиція останнім часом блокувала парламент, вимагаючи призначення виборів у Києві, скасування пенсійної реформи та відставки уряду Миколи Азарова.

Брак позитивних сигналів для ЄС

Як може позначитися остання парламентська криза на відносинах Києва з Брюсселем, поки що прогнозувати складно, відзначає Ольга Шумило-Тапіола. За її словами, ідеться про "продовження серії негативних кроків української влади". На її переконання, навіть якщо вимоги ЄС, поставлені Україні для угоди про асоціацію, і будуть виконані, але українська влада робитиме інші негативні кроки, то нормалізувати відносини Києва і Брюсселя буде складно.

Уже давно немає жодних позитивних сигналів, які би вказували на бажання Києва співпрацювати з ЄС з огляду на Угоду про асоціацію, зазначає Сюзан Стюарт. "Чесно кажучи, це меншою мірою пов'язано з парламентом, адже і більшість, і опозиція у Верховній Раді підтримали у парламенті рішення про європейський шлях України. Цей брак позитивних сигналів більшою мірою залежить від  теперішнього керівництва - президента і уряду", - каже експерт.

Нова спроба

У п'ятницю, 5 квітня, як очікується, депутати від більшості і від опозиції прийдуть до сесійної зали Верховної Ради. За словами лідера фракції "Батьківщина" Арсенія Яценюка, блокування не буде, якщо у парламенті розглянуть опозиційні вимоги. "Напевно опозиції доведеться піти на якісь поступки більшості", - прогнозує Ольга Шумило-Тапіола. Адже, як відзначає експерт, опозиція нині у складному становищі і хоче повернення більшості назад до сесійної зали Верховної Ради.