Хто отримує "рятівні" мільярди?

Кредити від європейських фондів порятунку євро одержать або вже одержують п'ять країн-членів валютного співтовариства. Фінансується ця допомога рештою 12 країнами Єврозони. Також на порятунок від дефолту охоплених кризою країн спрямовуються кредити Міжнародного валютного фонду (МВФ). А на додачу до цих коштів платоспроможні країни напряму виділяють кредити тим членам Єврозони, котрі потребують допомоги для порятунку своїх банків і забезпечення державних видатків. Хто саме, скільки й від кого отримує кошти - у короткому огляді DW.

Кіпр: дев'ять мільярдів від європейського фонду порятунку

Перші три з дев'яти обіцяних мільярдів євро фонд "Європейський стабілізаційний механізм" (ЄСМ) планує перерахувати Нікосії ще протягом травня. ЄСМ - це постійний фонд порятунку Єврозони, який володіє найбільшими обсягами фінансової допомоги кризовим країнам. Ще один мільярд євро Кіпр отримає від МВФ - фонду зі штаб-квартирою у Вашингтоні, до якого разом з іншими країнами гроші сплачують також і члени Європейського Союзу. Окрім того, від шести до десяти мільярдів євро Кіпр отримає унаслідок вилучення частини коштів вкладників, які мають рахунки у понад 100 тисяч євро в проблемних банках країни. Росія зі свого боку знижує для Кіпру відсоткову ставку на вже чинний кредит. Загалом середземноморська країна потребує фінансової допомоги обсягом 23 мільярди євро. Програма порятунку ЄСМ для Кіпру розрахована щонайменше на три роки.

Греція: порятунок коштуватиме майже 350 мільярдів євро

Європейський Союз, окремі країни-члени ЄС та МВФ загалом пообіцяли надати Греції 240 мільярдів євро. Ця найбільша за обсягом фінансова допомога здійснюється ще Європейським фондом фінансової стабільності (ЄФФС) - тимчасовим попередником ЄСМ. За даними Єврокомісії, ЄФФС уже надав Греції 116 мільярдів євро допомоги, залишилося виплатити ще 28 мільярдів. Від окремих країн-членів ЄС Греція отримала двосторонні кредити на загальну суму 53 мільярди євро. МВФ встиг надати країні близько 20 мільярдів євро. Від приватних кредиторів Греція за допомогою державних облігацій отримала 107 мільярдів євро. Тобто загалом на порятунок Греції піде майже 350 мільярдів євро. Діючі програми допомоги Греції профінансовано до 2014 року. Проте "прийнятного" для існування країни обсягу державного боргу Афіни досягнуть лише у 2020 році.

Ірландія: 85 мільярдів на допомогу проблемним банкам

Ірландія отримуватиме фінансову допомогу лише до кінця 2013 року. Пізніше країна муситиме самостійно брати кредити на фінансових ринках. Із 85 мільярдів євро, необхідних для оздоровлення банківського сектору "кельтського тигра", країна самостійно залучила 17,5 - за рахунок державної власності та пенсійного фонду. Решту 67,5 мільярдів походять із загальних коштів всіх країн ЄС, ЄФФС, МВФ та кредиту, наданого Великобританією. Ірландія використала не всі обіцяні їй кошти. Зокрема ЄФФС готовий надати країні ще майже п'ять мільярдів євро.

Португалія: найменший кредит з розрахунку на душу населення

Із розрахунку на душу населення Португалія потребувала найменшої допомоги міжнародного співтовариства. Із наданих 78 мільярдів євро на кожного португальця припадало біля семи тисяч євро. Для порівняння: у Греції цей показник становить близько 30 тисяч євро на душу населення. Програма кредитування Португалії триватиме до кінця 2014 року. Країна вже залучила біля 60 мільярдів євро від загального обсягу фінансової допомоги. Кошти, необхідні для її порятунку, виділили ЄФФС, ЄС та МВФ - кожна зі сторін надала по 26 мільярдів євро.

Іспанія: гроші для банків

Для рекапіталізації своїх банків, котрі постраждали від кризи на ринку нерухомості, Іспанія просила у ЄСМ до 100 мільярдів євро. Гроші надходять не до бюджету країни, а майже напряму до іспанських банків. Саме через це Іспанія не повинна звітувати перед Єврозоною та ЄСМ про втілення таких жорстких заходів економії, як вищезгадані Ірландія, Португалія та Греція, а тепер і Кіпр. Із доступних 100 мільярдів євро допомоги Іспанія встигла залучити 41 мільярд. Якщо ж іспанські банки не зможуть виплатити назад ці гроші, відповідальність перед рештою 16 членами Єврозони нестиме держава.

Фонди порятунку ще не порожні

Країни, які отримують допомогу з європейських фондів порятунку, самі більше не сплачують до них. Це означає, що чим більше країн потребуватиме допомоги, тим вищими будуть внески платоспроможних країн. 27 відсотків кредиту надає Німеччина. Франція та Італія - 20 та 18 відсотків відповідно. Тим часом обидва європейські фонди порятунку вже надали країнам у скруті позики на суму 205 мільярдів євро, із них ЄФФС - 155 мільярдів, а ЄСМ - 50 мільярдів євро.

Очільник рятівних відомств у Люксембурзі Клаус Реґлінґ востаннє у квітні запевняв, що гроші у фондах є. За його словами, навіть після цілковитої виплати допомоги Кіпру в розпорядженні постійного фонду ЄСМ є ще біля 90 відсотків його активів, обсяг яких загалом дозволив би надати позику в 500 мільярдів євро. ЄСМ самостійно позичає гроші на ринку капіталу - під гарантії країн-членів та власні кошти, а потім надає їх кризовим країнам на більш сприятливих умовах. Греція, наприклад, отримала кредит від ЄСМ терміном на 30 років. Як і чи взагалі ці гроші будуть виплачені назад - питання відкрите.

Під час фінансової кризи кредити отримали також Угорщина, Румунія та Латвія. Ці країни не є членами Єврозони, тому їм допомогу надавали безпосередньо ЄС чи МВФ. Угорщина вже встигла повернути отриманий нею кредит у сумі 14 мільярдів євро. Латвія почне повертати 4,5 мільярди євро у наступному році. Румунія ж розпочне виплати 19 мільярдів євро кредитних коштів із 2015 року.