Офіційне вибачення Німеччини перед представниками племені гереро за події 100-річної давнини

Як і сто років тому в намібійському Ватерберзі минулого тижня проходили бої між німецькими колоніальними військами та намібійськими повстанцями. Щоправда цього разу це була інсценізація. Після дійства виступила німецька гостя. Пані Вєчорек-Цойль з жалем згадувала ту фатальну мить, коли командувач німецькими військами генерал Лотар фон Трота віддав наказ відкрити вогонь:

«Генерал Лотар фон Трота наказав розстріляти кожного гереро. Не щадити навіть жінок і дітей».

Головні причини повстання племені гереро пов‘язані з різким погіршенням умов життя більшості корінних мешканців Південно-Західної Африки, тобто Намібії. Негаразди місцевого населення були спричинені експропріацією земель і худоби, запровадженням системи примусової праці тощо. Очолив повстання вождь гереро Самуель Махареро.

Варто зазначити, що, ставши вождем 1890 року, Махареро спершу спрямував свої зусилля на співпрацю з колоніальною адміністрацією. Утім, жорстокий режим, встановлений німецькою владою, утиски, яких зазнавали африканці, змусили Махареро виступити на захист своїх співвітчизників і очолити повстання проти колонізаторів.

Повстання спалахнуло 12 січня 1904 року. Протягом короткого часу воно охопило всю територію, на якій мешкали гереро. Повстанці зайняли центральну частину країни і взяли в облогу адміністративний центр німецької Південно-Західної Африки місто Віндхук. Гереро заблокували німецькі поселення, перекрили залізничне сполучення, пошкодили телеграфні комунікації.

З огляди на військові успіхи бунтарів німецький уряд вирішив змінити тактику боротби і скерувати підкріплення до Намібії. Разом із свіжими силами до країни прибув також генерал Лотар фон Трота, відомий своїми успіхами під час придушенням повстання іхетуанів у Китаї та племені вахехе в німецькій Східній Африці.

На відміну від губернатора Теодора Льойтвайна, який намагався знайти порозуміння з гереро, генерал-лейтенант фон Трота був налаштований на те, аби твердою рукою придусити бунт. Отримавши підкріплення і додаткову зброю німецькій війська 12 серпня у битві під Ватерберґом завдали гереро остаточної поразки. Головні сили повстанців були знищені, ті, кому вдалося вціліти були загнані в пустелю поблизу Ботсвани, де багато з них загинуло. Загалом же під час боїв та каральних рейдів німецької армії в Намібії було винищено 70 відсотків представників племені гереро.

Гайдемарі Вєчорек-Цойль не тільки стала першим офіційним представниокм німецького уряду, котрий побував на відзначині річниці цієї трагедії в Намібії. Вона не побоялася назвати події сторічної давнини геноцидом. Перед десятьма тисячами представників народності гереро німецький міністр попросила пробачення і спільно з ними прочитала молитву «Отче наш»:

«Я прошу вас пробачити нам нашу провину».

Потім пані міністр ще раз підійшла до мікрофона, аби підкреслити, що все сказано нею – це «вибачення за злочини, які були вчинені в ім‘я Німеччини». Таким чином Гайдемарі Вєчорек-Цойль зуміла розбити лід у взаєминах Німеччини з Намібією. Вона зробила те, від чого кілька місяців тому відмовився міністр зовнішніх справ ФРН Йошка Фішер, побоюючись, що таке висловлювання на офіційному рівні дасть підставу нащадкам жертв вимагати компенсації від Берліна.

Представник уряду Намібії й найімовірніший претендент на президентську посаду Гіфікепує Погамба, який виступав наступним, зізнався, що був змушений майже повністю відмовитися від підготованої промови. Зробивши невелику паузу він заявив: «Це те, на що ми так довго очікували!» Погамба заявив, що приймає вибачення від імені намібійського уряду.

Любомир Петренко