Опера Моцарта в берлінському техно-клубі

Творчість Крістофа Гаґеля незрозуміла для традиціоналістів серед шанувальників оперного мистецтва. Натомість публіка, яка шукає нових ідей в опері, його просто обожнює.

Техно-клуб – ідеальна сцена для нової постановки

Гаґель робив оперні постановки вже в циркових наметах і на вокзалах. Тепер на черзі – берлінський E-Werk. У 90-их роках у цьому клубі, що розташувався в старому промисловому приміщенні, зустрічалася техно-еліта Берліна, проводилися гучні техно-вечірки. А от тепер Гаґель вирішив «використати» цю будівлю для своєї нової оперної постановки і переконаний, що це особливе місце невід’ємне для його бачення опери Моцарта „Cosi fan tutte“.

«По-перше, E-Werk – це віддзеркалення типово берлінської історії. Спочатку тут розташувалася трансформаторна підстанція, а пізніше тут був найпопулярніший техно-клуб 90-их. Сьогодні в цьому приміщенні проводять вечірки й знімають телевізійні шоу. Є навіть відомий берлінський вислів для цієї ситуації – Zwischennutzung, проміжне використання. Тобто приміщення використовують зовсім не для того, для чого воно створювалося, і в такий спосіб його відкривають по-новому», - пояснює Крістоф Гаґель.

Класична опера чи телешоу?

„Cosi fan tutte“ – одна з останніх опер Моцарта. Її вже сотні разів ставили на різних сценах світу, при чому під різними назвами в перекладі. Йдеться в ній про парі двох офіцерів, що вони зможуть звабити до зради своїх жінок. Крістоф Гаґель переніс дію опери 200-річної давнини в наше сьогодення, зробивши постановку, яка нагадує формат телевізійних телешоу.

«Механізм стосунків між чоловіком і жінкою залишився незмінним, змінилося тільки оточення», пояснює Крітоф Гаґель. Тому, коли йшлося про те, яке сучасне оточення найбільше відповідає сюжету опери „Cosi fan tutte“, то режисеру одразу спало на думку телебачення. Тому творіння Моцарта тепер постане як невдале телевізійне шоу.

Перші репетиції „Cosi fan tutte“ в приміщенні E-Werk показали, що поставити там оперу – справа дуже не проста. Адже акустика не йде в жодне порівняння з класичними умовами в оперному театрі. Це означає особливу підготовку й дуже сильне навантаження для співаків. Утім, всі старання виправдовують себе, переконаний режисер.

Він знає, про що говорить, адже долати такі труднощі Гаґелю вже доводилося не одного разу. Приміром, торік під час постановки, до речі також опери Моцарта «Чарівна флейта». Гаґель інсценував її у приміщенні ще не відкритого вокзалу метро «Бундестаг». І результат був приголомшливий – аншлаг і переважно позитивні відгуки критиків.

Автори: Крістіна Кюфнер, Леся Юрченко

Редактор: Володимир Медяний