Олімпійське "золото" України під загрозою

У пробах українського спортсмена Юрія Білонога виявлені сліди допінгу. Такий висновок зробили у Міжнародному Олімійському комітеті (МОК), після проведення додаткової перевірки допінг-проб, взятих вісім років тому. Цього року термін зберігання проб добігає кінця.

Український легкоатлет Юрій Білоног здобув «золото» на змаганнях зі штовхання ядра 2004 року, під час Олімпійських ігор в Афінах. Того ж року президент Леонід Кучма нагородив його орденом "За заслуги" ІІ ступеня.

Крім українця, викрито ще двох спортсменів з Росії і двох з Білорусі. За даними німецької телерадіокомпанії ARD, це бронзова медалістка у штовханні ядра, росіянка Світлана Крівелева і російський штангіст Олег Перепеченов (вагова категорія до 77 кг), який також став третім. Крім того, у застосуванні заборонених препаратів викриті два олімпійці з Білорусі - "бронзова" метальниця диска Ірина Ятченко і метальник молота Іван Тихон, що здобув срібло. Усі вони стверджують, що ніколи не вживали заборонених субстанцій.

Термін зберігання – 8 років

У світовому антидопінговому кодексі значиться, що взяті у період проведення Олімпійських ігор допінгові проби крові, мають зберігатися протягом восьми років, після чого їх знищують. За весь цей час Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA), у відповідь на вимогу МОК, має забезпечити їхню перепровірку в акредитованих антидопінгових лабораторіях. Таке правило запровадили 2004-го року, для того, щоб "старі" матеріали можна було повторно перевірити, застосовуючи більш досконалі технології.

Однак протягом восьми років після афінської Олімпіади МОК з такою експертизою не поспішав. І тільки після повідомлень німецьких журналістів телеканалу ARD і медіакомпанії Deutsche Welle, майже останньої миті, їх знову перевірили.

Одну з тридцяти

Загалом було взято 3,700 проб, з них цього літа додатково перевірили 110, незважаючи на те, що Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) рекомендувало дослідити втричі більше матеріалу. Причому, зі 110 було виявлено мінімум п’ять «позитивних» випадків. Президент WADA Джон Фейхі відкрито критикує Міжнародний олімпійський комітет. «Навіщо зберігати проби вісім років, якщо потім не проводити перевірки належним чином? Можна їх просто одразу викинути на смітник, зекономити час і не витрачатися на зберігання», - сказав він обурено.

З ним погоджується і колишній президент WADA Ричард Паунд. Зараз він сам є впливовим членом Міжнародного олімпійського комітету. «Ми проґавили шанс. Я сподівався, що п’ять позитивних тестів вмотивують Міжнародний Олімпійський комітет у боротьбі з допінгом проводити більше перевірок. Це суперечить політиці нульової терпимості, яку завжди пропагує комітет», - каже він.

На свій захист, керівник медичної комісії МОК Арне Люнгквіст, що був причетний до проведення перевірок на допінг, пояснює, чому інформацію не оприлюднили раніше. «Ми були зайняті Олімпійськими іграми в Лондоні. І додаткові перевірки не були пріоритетом для нас. Все ж ми перевірили їх», - пояснив Люнгквіст.

 Американця "пропустили"

Утім, схоже, перевірили не всіх. Адже, за інформацією каналу ARD, комітет «пропустив» Джастіна Ґатліна, який став олімпійським чемпіоном з бігу на 100 метрів в Афінах 2004-го року. Це сталося навіть незважаючи на те, що у американця виявили анаболічні стероїди 2006 року. Ці ж речовини зараз знайшли в крові п'ятьох східноєвропейських спортсменів, в тому числі і українця.

Експерти вважають цю ситуацію скандальною. Спортивний медик та відомий дослідник допінгових субстанцій Періклес Симон звинувачує обидві організації, як WADA, так і МОК. «Мені здається, що МОК не хотів проводити повторний аналіз. Ми ж знали, що деякі спортсмені, які брали участь в іграх в Афінах, були викриті у зловживанні допінгом. Важливо було повторно перевірити їх».

Арне Люнгквіст у відповідь на критику заявив, що МОК вибирав проби "не окремих спортсменів, а керувався різними критеріями", у тому числі вибір був зроблений на користь "видів спорту, де вживання допінгу трапляються найчастіше". Конкретні випадки Люнгквіст коментувати відмовився.