Зафіксувати, розпізнати, а захистити?

Людей дедалі частіше фотографують або знімають на камеру спостереження. Це відбувається всюди – на вокзалах, у метро, в універмагах чи на громадських заходах. Ці дані легко трансформуються у цифрові профілі обличчя, що можуть надавати інформацію про стать, етнічне походження того, чиє зображення зафіксували прилади. У такий спосіб можна ідентифікувати злочинців або звичайних громадян, які вийшли на мирну вуличну демонстрацію.

Байдуже, у якій точці земної кулі було сфотографоване обличчя, відповідне програмне забезпечення дає змогу за лічені секунди дізнатися ім'я та адресу особи. Люди самі допомагають цьому, залишаючи інформацію про себе в інтернеті, завантажуючи свої фотографії у соціальні мережі. Класичний приклад - Facebook. Біометричні дані, що зберігаються у соціальній мережі, якщо вже один раз були ідентифіковані, то обличчя особи буде автоматично розпізнаватися і надалі, а також позначатися іменем.

Рішучий протест

Проти цього вже висловили свій протест захисники даних у різних європейських країнах, зокрема, і в Ірланідії, де розташована європейська штаб-квартира Facebook. Американський концерн запевнив, що припинить автоматичне розпізнавання облич користувачів у Європі, а збережені дані знищить. До табору критиків популярної соціальної мережі належить і гамбурзький уповноважений з захисту даних Йоганнес Каспар. Він звертаює увагу на ризики, пов'язані зі збиранням даних.

"Найгірше, що такі дані, збереження мільйонів облич, уможливлюють державним і приватним інстанціям ідентифікувати людей на фотографіях",- зазначив Каспар у розмові з DW. За його словами, у такий спосіб втрачається анонімність і люди перетворюються на "прозорих" громадян. Наприклад, різноманітні компанії можуть накопичувати дані, складаючи профілі клієнтів, щоб потім особисто кожному надсилати рекламу, яка відповідає його інтересам. Як наголошує Каспар, інформацію та зображення можна збирати лише тоді, коли ті, хто сфотографовані, дають на це дозвіл. Інакше, за його словами, це буде порушенням німецького та європейського права. 

Застаріле законодавство?

Як видається, нові технології можуть допомагати швидше і легше ідентифікувати злочинців, адже зафіксовані на камеру спостереження кадри можна порівняти з базою біометричних даних. Однак і тут лунають застереження. Йоганнес Каспар каже: "Збирання даних – це також засіб соціальної дискримінації. Це у багатьох випадках може призводити до значних зловживань цим інструментарієм." Наприклад, аналіз індивідуальних рис обличчя може давати випадкові збіги. За такого розвитку подій, футбольний фанат може піти ні з чим від каси на стадіоні, оскільки його профіль схожий на дані якогось хулігана.

На думку Каспара, нині негайно потрібна суспільна дискусія з цього приводу, адже технології розвиваються дуже швидкими темпами. А чинні закони щодо захисту даних ухвалювалися в часи ще до "цифрової" доби.

Водночас Йоганнес Ландфоґт, IT-уповноважений з питань захисту даних федерального уряду, вважає чинні закони дієвими. Навіть крадії у супермаркетах повинні давати згоду на зібрання біометричних даних, щоб камера спостереження наступного разу подала сигнал тривоги. Однак чи дотримуються компанії правил – це вже питання. Порушення стають відомими тоді, коли громадяни випадково дізнаються, що їхні особисті дані раптом стали відкритими загалу. Оглядачі не сумніваються, що технологія розпізнавання обличчя ще глибше проникатиме у повсякдення.