Німецький досвід
21 листопада 2012 р.Зростання цін на енергоносії, схоже, змусить Україну зайнятися вирішенням питання зниження енерговитрат та економії електроенергії у соціальному секторі. Комунальні послуги шкіл, дитячих садків та лікарень оплачують з міських бюджетів. Більшість цих установ були споруджені в 1960-70-х роках, коли енергоефективність не була пріоритетом, а витрати на енергозабезпечення не мали великого значення.
За словами завідуючого кафедри теплотехніки та енергозбереження Київського політехнічного інституту Валерія Дешка, для того, щоб зменшити витрати на енергозабезпечення, такі будівлі необхідно ремонтувати. Експерт радить не тільки покращити теплоізоляцію споруд, але й модернізувати систему опалення. Наразі Україна зіткнулася з такими ж проблемами, як і Східна Німеччина на початку 90-х років, говорить Дешко і додає: "В цьому плані досвід Німеччини для нас - це те, що потрібно використовувати".
У проекті беруть участь чотири міста
Німці охоче діляться досвідом у галузі ефективного енергозбереження, говорить Кристіана Гаґенедер з Німецького товариства міжнародного співробітництва і розвитку (GIZ). В рамках проекту "Енергоефективність у будівлях" (його бюджет склав два мільйони євро), що фінансується міністерством економічного співробітництва і розвитку ФРН і розрахований до 2013 року, GIZ співпрацює з чотирма українськими містами. Це Чернігів, Миргород, Новоград-Волинський та Івано-Франківськ.
На початковій фазі проекту німецькі фахівці провели для своїх українських колег навчальні семінари з енергозбереження та енергоефективності. "У наших українських партнерів є хороша освіта, але проблема в тому, що у них не вистачає певних знань в цій області", - підкреслила в інтерв'ю DW керівник програми Кристіана Гаґенедер. При цьому вона відзначає, що важливо використати набутий досвід в довгостроковій перспективі, застосовуючи отримані навички не тільки в одному конкретному проекті.
В Івано-Франківську в рамках німецько-українського проекту запланована термомодернізація другого корпусу центральної міської лікарні. "Німецькі фахівці керуються європейськими стандартами, а для нас технологія такого утеплення нова. Так що ми використовуємо німецький системний підхід до проблеми, замінюємо не тільки вікна, але і утеплюємо стіни, дах та підвальні приміщення", - говорить координатор проекту Михайло Коник. За його словами, на ремонтні роботи з міського бюджету виділено 3,5 мільйона гривень, один мільйон гривень надала німецька сторона.
Новий шкільний предмет
Ще одним учасником німецько-українського проекту "Енергоефективність у будівлях" стала одна зі шкіл Чернігова. Після визначення енерговитрат будівлі німецькі та українські фахівці розробили план енергоефективної модернізації школи, згідно з яким уже розпочався капітальний ремонт. Незабаром відбудеться заміна вікон і дверей, а також утеплення фасаду, даху та підвалу.
За словами Дмитра Марусича, начальника відділу енергозбереження управління економіки Чернігівської міської ради, головним завданням проекту стало саме скорочення витрат із бюджету на оплату енергоносіїв. Запозичивши німецький досвід термомодернізації, українській стороні доведеться виконати і іншу задачу. "Найважче - це змінити свідомість людей і їхній підхід до заощадження енергоресурсів, - говорить Дмитро Марусич. - Для вирішення цієї проблеми ми спільно з GIZ почали реалізацію шкільного проекту".
За словами директора школи Світлани Рубан, такі проекти дуже доречні, а в цій школі незабаром введуть заняття з енергозбереження. В інтерв'ю DW Рубан підкреслила, що питання, пов'язані з енергоефективністю будинків, слід вирішувати комплексно: "Необхідно працювати колективом, залучивши вчителів, учнів та батьків. Адже йдеться не лише про утеплення школи, але й про виховання відповідальності за збереження тепла та електроенергії".
Такої ж думки дотримується і професор Київського політехнічного інституту Валерій Дешко. За його словами, крім енергоефективної модернізації та виділення на ці цілі бюджетних коштів, необхідно залучитися підтримкою населення. "Використовуючи досвід і технології німецьких колег, важливо пам'ятати, що потрібно міняти і свідомість людей в Україні. Якщо вони не будуть готові прийняти всі нововведення, то такі проекти не будуть успішні", - наголосив Дешко.