Німеччина: Свобода слова стає жертвою партійної політики

Після десятирічного перебування на посаді редактора німецького суспільно-правового мовника ZDF відомий журналіст Ніколаус Брендер за рішенням ради директорів каналу змушений буде піти. Аби залишитися у кріслі головного редактора йому потрібно було здобути 9 голосів, однак "за" проголосували тільки 7 осіб. Відповідна рада складається з 14 осіб. На думку більшості експертів, це рішення пов'язано з тим, що у раді домінують чинні та колишні прем'єр-міністри й партійні діячі головних німецьких політичних сил ХДС/ХСС та СДПН. З 1962 року, коли було засновано ZDF за ініціативою лідера християнських демократів, тодішнього канцлера Конрада Аденауера, більшість у раді мають представники ХДС/ХСС.

Занадто критичний журналіст

Так, саме прем'єр-міністр Гессена Роланд Кох (ХДС), що є членом ради директорів, на початку року в одному з інтерв'ю заявив, що не слід продовжувати Брендеру робочий контракт, який закінчується у березні 2010 року. Політик обґрунтував це падінням рейтингу інформаційних програм ZDF, за які й відповідає Брендер. Щоправда, більшість фахівців пояснюють це явище не поганими управлінськими чи журналістськими якостями Брендера, а збільшенням пропозиції новин в інтернеті.

Натомість Брендер відомий як журналіст, який наполягає на незалежності ЗМІ від політичного впливу, а також своїми різкими висловлюваннями на адресу політиків, що належать до ради директорів суспільно-правового мовника, зокрема колишнього премє'р-міністра Баварії та голови (ХСС) Едмунда Штойбера. Лише через це звільняти Брендера з посади, вважають оглядачі, є порушенням Конституції, яка ґарантує свободу слова.

Очікують протестів

Ще за кілька тижнів до ухвалення рішення у «справі Брендера» з низкою протестів проти його звільнення та втручання політиків у роботу ЗМІ виступили численні журналісти, правозахисники та видавці.

Провідні німецькі профспілки DGB та Ver.di вже засудили рішення керівного органу ZDF: «Ухвалюючи це рішення, ХДС віддає свободу преси в жертву на алтар партійної політики». Обидві профспілки мають намір оскаржити рішення у Конституційному суді.

Тетяна Бондаренко/Наталя Неділько/ dpa/ap