Розширення Шенгену

Рішення про вступ Болгарії та Румунії до Шенгену вже неодноразово відкладалося. У четвер, 7 березня, міністри внутрішніх справ країн ЄС у Брюсселі знову радилися з цього питання. Оскільки Німеччина виступає різко проти скасування контролю на кордонах, вважаючи це передчасним, жодного рішення досі не ухвалено. "Є слабкі місця у деяких сферах, особливо це стосується дієздатності юстиції, отже, ми не можемо сказати, що нині час скасовувати контроль на кордоні", - сказав німецький міністр внутрішніх справ Ганс-Петер Фрідрих (ХСС) у бельгійській столиці.

Не лише в Німеччині вважають недостатніми успіхи Болгарії та Румунії, які є членами ЄС з 2007 року, на шляху вступу до Шенгенського простору. Європейська комісія регулярно здійснює нагляд за боротьбою цих двох країн з корупцією та злочинністю, а також подоланням проблем у сфері юстиції. У Брюсселі весь час констатують недостатній прогрес Софії та Бухареста на цьому напрямку. Питання вступу Болгарії та Румунії до Шенгенського простору мають знову розглянути наприкінці року у світлі нових звітів Єврокомісії, сказав німецький міністр внутрішніх справ.

Міграція заради соціальних виплат

Фрідрих виступає також і за додаткові заходи проти так званої "втечі від бідності" з Болгарії та Румунії до Німеччини. Про це він днями розповів в інтерв’ю тижневику Der Spiegel. З 2014 року для громадян з обох цих країн діятиме право вільного пересування та вибору місця проживання в Німеччині, як і будь-якій іншій країні ЄС. Але хто захоче прибути до Німеччини лише для того, щоб одержувати соціальні виплати, зловживаючи правом вільного пересування по ЄС, має наштовхуватися на дієві перепони, переконаний Ганс-Петер Фрідрих.

Він виступає за жорсткіші санкції в таких випадках, наприклад, заборону повторного в'їзду для осіб, яких вислали з країни. Саме за таку пропозицію міністр виступатиме у Брюсселі. „Не може такого бути, щоб якось усі в Європі зібралися в дорогу під гаслом – у Німеччині найвища соціальна допомога“, - зазначив Фрідрих.

Дебати щодо "біженців від бідності"

Безкомпромісну позицію німецького міністра у Німеччині підтримують. За даними одного з актуальних опитувань, результати якого наводять німецькі ЗМІ, дві третини громадян ФРН хочуть обмеженої імміграції громадян з інших країн Європейського Союзу. У центрі дебатів стосовно напливу так званих "біженців від бідності" у Німеччині перебувають роми та сінті.

Президент інституту економічних досліджень Ifo Ганс Вернер Зінн теж вимагає жорсткіших обмежень для імміграції. У своїй статті в тижневику Wirtschaftswoche науковець закликав внести зміни до директиви Європейського Союзу стосовно вільного переміщення і вільного проживання в будь-якій країні спільноти. За його словами, соціальна допомога в Німеччині може вдвічі або й втричі перевищувати середню зарплату в Румунії чи Болгарії, тому іммігранти, яких мотивує тільки це, можуть створювати проблеми для соціальної держави.

Підстав для паніки немає

Натомість дослідник питань міграції Клаус Баде застерігає від істеричних реакцій на прибуття ромів та сінті з Південної та Східної Європи. За його словами, майже 80 відсотків румунів і болгар, які прибули до ФРН у період часу між 2007 і 2010 роками, працюють, сплачуючи всі внески соціального страхування.

Тим часом об'єднання німецьких сінті та ромів скаржиться, що у ФРН до них часто упереджено ставляться. „Дедалі частіше про нас говорять, коли йдеться про бідність, злочинність чи проституцію“, - заявив голова об'єднання у землі Рейнланд-Пфальц Жак Дельфельд. А те, що більшість представників сінті та ромів, які живуть у ФРН, мають німецьке громадянство, а також зовсім не є бідними, не відіграє жодної ролі“, - нарікає він.