Patriot для Туреччини
6 грудня 2012 р.
Під пильним наглядом майора бундесверу Свена Еверса з ракетного оборонного формування № 1 у Гузумі солдати налаштовують на вантажівці ракетний запусковий пристрій. Настроюють високочутливий радар на дистанційному управлінні та встановлюють зв'язок з командним пунктом. Десь з година часу минає, перш ніж військові остаточно готові дати відсіч уявному ворогу... На неробочому летовищі у федеральній землі Шлезвіґ-Гольштейн відбуваються військові навчання.
Але вже незабаром німецьким військовим, можливо, доведеться застосовувати свої вміння в реальних умовах. У четвер, 6 грудня, уряд Німеччини ухвалив рішення, згідно з яким, на початку 2013 року на турецько-сирійському кордоні розмістять німецькі оборонні ракетні комплекси Patriot та 400 солдатів Бундесверу. Таким чином Туреччина може розраховувати на німецьку допомогу в конфлікті з Сирією, а Бундесвер – на своєрідну прем’єру. Якщо 10 грудня таке рішення підтримає Бундестаг, це стане першою такою закордонною місією для Німеччини.
Щоправда, з реально можливими умовами навчальні маневри досі мали небагато спільного. Адже, як пояснює Свен Еверс, насправді базу для запуску ракет та радар ніколи б не поставили так близько одне до одного. Однак зрештою оце і є вся робота, яку мають виконати солдати, решту бере на себе комп’ютер. До цього ще, правда, ніколи не доходило.
Релікти, що не піддаються модернізації
Може, саме тому багато політиків ставляться до ракетного комплексу Patriot як до застарілої моделі, релікту часів "холодної війни", який давно втратив своє первинне призначення. У випадку конфронтації з раїнами Варшавського договору німецькі ракетні комплекси разом із союзниками з НАТО мали би утворити в Західній Німеччині оборонну лінію, аби збивати ворожі літаки. Зрозуміло, що відповідно давньою є й сама історія Patriot. Систему було придумано ще у 60-х роках минулого століття, розроблено у 70-х, а передано на обслуговування Бундесверу незадовго до падіння Берлінського муру.
Відтоді чисельність військового формування з ракетної оборони було скорочено вдвічі (з 24 батарей до дванадцяти) та розміщено на півночі Німеччини. І хоча систему-наступника (Meads) було удосконалено за рахунок покращеного радару, на її придбання Німеччині не вистачило коштів. Міністерство оборони ФРН натомість ще 2009 року повідомило Бундестагу, що можливості удосконалення Patriot вичерпано.
На запитання DW про технічні можливості Patriot командир ескадри полковник Маркус Еллерманн відповідає неохоче: "Ракетний комплекс Patriot може знешкодити усе, що літає і може бути зареєстроване нашим радаром. Обмежень цілі за розмірами немає". Утім, чи не найважливішим фактором у застосуванні Patriot є час: після ідентифікації радаром цілі у офіцера залишається не більше 10-20 секунд, аби натиснути на кнопку запуску ракети. "Ми говоримо про дистанції 50-100 кілометрів, коли йдеться про розпізнавання цілі та початок операції з її знешкодження", - пояснює полковник Еллерманн. Знешкодження реальної цілі німецькі оборонні ракетні комплекси тренують під час щорічних маневрів поблизу Криту у Середземному морі.