Пристрасті довколо "Левада-центру"

"Почалося з того, що я прочитав статтю в одній російській газеті", - розповів DW головний редактор берлінського журналу "Східна Європа" Манфред Заппер. Ішлося про попередження, яке московська прокуратура винесла Аналітичному центру Юрія Левади. На думку її представника, соціологічний інститут підпадає під дію нового закону про некомерційні організації (НКО). Оскільки він отримує гроші з-за кордону, то має зареєструватися як "іноземний агент", вважають у прокуратурі. На думку Заппера, з цієї причини центр опинився на межі закриття: "Я зрозумів, що потрібно щось робити".

Путіна просять "припинити стигматизацію"

Журнал "Східна Європа" ініціював петицію на захист "Левада-центру". Станом на четвер, 30 травня, було зібрано більше 1600 підписів. Петицію на ім'я президента Росії Володимира Путіна підтримали не тільки німецькі вчені, політики і публіцисти, а й їхні колеги в самій Росії та в інших країнах. У документі жорстко критикуються останні події навколо "Левада-центру". Зокрема, підписанти засуджують "спробу російських державних органів, "зганьбити" Левада-центр" на чолі з його директором Гудковим".

У "нападі" на "Левада-центр" автори тексту вбачають "початок нового етапу в політиці з залякування і руйнування тих сил російського громадянського суспільства, які не подобаються державній влади". Петиція проводить паралель між "стигматизацією" як "іноземного агента" в сучасній Росії і "методом пропаганди, який сягає корінням у сталінізм". Підписанти не вважають це порівняння перебільшенням. "Порівняння означає ототожнення, - говорить Манфред Заппер. - Ми написали, що коріння стигматизації з "іноземними агентами" іде у сталінізм, це - факт".

Петиція завершується вимогою "припинити стигматизацію Левада-центру". Крім того,ті, хто поставили свої підписи під документом, закликали Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) засудити масові перевірки російських НКО і спроби зарахувати їх до "іноземних агентів".

Учені вважають "Левада-центр" незамінним

Опитані DW підписанти петиції відзначають особливу роль "Левада-центру". Шеф-редактор журналу "Східна Європа" Манфред Заппер вважає його "найважливішим центром вивчення громадської думки і символом незалежної соціології в Росії". "Усі німецькі науковці, котрі вивчають Росію, насамперед звертаються до публікацій "Левада-центру ", - переконаний Заппер.

"Важливим орієнтиром у російському науковому ландшафті" назвав інститут імені Левади професор Вольфганг Айхведе, колишній директор Центру з вивчення Східної Європи в Бременському університеті. Айхведе нагадав, що засновник соціологічного інституту Юрій Левада ще в радянські часи був "визначним соціологом" і відіграв важливу роль у становленні соціології в сучасній Росії. На думку Айхведе, нині "Левада-центр" є незамінним як незалежне джерело інформації про Росію".

Схожі оцінки лунають і від журналістів, які підписали петицію. "Для мене і моїх колег, які сьогодні працюють у Росії," Левада-центр "- одне з найважливіших джерел інформації", - сказав DW Клаус Беднарц, колишній кореспондент німецької суспільно-правової телерадіокомпанії ARD в СРСР. На його думку, тиск на "Левада-центр" - "один з найсильніших ударів Путіна" по громадянському суспільству в Росії. Беднарц пов'язує це з бажанням російського президента "все контролювати".

Користується у своїй роботі матеріалами, які ґрунтуються на даних "Левада-центру", і Рупрехт Поленц, член правлячої в Німеччині партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) і голова комітету Бундестагу з зовнішньої політики. Він підписав петицію як президент Німецького товариства з вивчення Східної Європи (DGO), котре видає журнал "Східна Європа".

Німецький депутат хоче зустрічі з послом

Німецький політик зазначає, що події навколо "Левада-центру" відбуваються в контексті нового закону про НКО, який викликав хвилю критики в Німеччині. Загроза соціологічному інституту має особливе значення, вважає Поленц. Якщо "Левада-центр" не зможе продовжувати свою роботу, "це буде великим ударом для науковців, котрі займаються вивченням Росії". На тлі цього депутат Бундестагу каже, що не розуміє дії російської влади. "Якщо немає бажання знати, як думають люди в своїй країні, як тоді можна проводити розумну політику?", - ставить риторичне запитання Поленц.

Німецький депутат повідомив DW, що надіслав у понеділок, 27 травня, листа послу Росії в Німеччині Володимиру Гриніну з проханням зустрітися і обговорити ситуацію, що склалася довколо "Левада-центру". За його словами, він хоче переконати представника Москви в тому, що Росія "сама собі шкодить, якщо хоче займатися політикою, не маючи інформації про настрої в суспільстві".