Непрості відносини

Чотириденний державний візит до Ізраїлю розпочне у понеділок, 28 травня, Йоахім Ґаук. Президент Німеччини походить з колишньої НДР, яка не підтримувала офіційних відносин з державою Ізраїль. Можновладці у Східному Берліні позиціонували себе як виключно «антифашистську державу», яка не є правонаступником Третього рейху, а отже, і за гріхи німецької історії відповідальності на себе не брали. Для ФРН навпаки солідарність з Ізраїлем стала базовим принципом внутрішньої та зовнішньої політики.

Солідарність та національий інтерес

Ще перший канцлер Німеччини Конрад Аденауер намагався налагоджувати добрі стосунки з єврейською державою, заснованою 1948 року. У 1953 році він підписав із засновником Ізраїлю Давидом Бен Гуріоном Угоду про відшкодування. У 1965 році між країнами були нарешті відновлені дипломатичні відносини. Сьогодні Німеччина вважається одним із союзників Ізраїлю.

Канцлер Анґела Меркель навіть оголосила безпеку Ізраїлю національним інтересом. Однак дотримання цієї лінії серед німецьких громадян не простежується. Ізраїль втрачає свою репутацію в німецькому суспільстві. Згідно з опитуванням журналу "Stern", 59 відсотків вважають Ізраїль «агресивною державою», це на десять відсотків більше, ніж десятиріччя тому. Близько двох третин німців схиляються до думки, що Ізраїль переслідує власні інтереси, незважаючи на інші народи. Лише 36 відсотків опитаних заявили, що Ізраїль їм симпатичний - на майже десять відсотків менше, ніж три роки тому.

Дружба та дистанція

"Між Німеччиною та Ізраїлем немає дружби", - констатує мюнхенський історик Міхаель Вольффзон. З 1981 року дистанція між цими країнами збільшується. Про це яскраво свідчать опитування, заявив він на круглому столі у Берліні. Після Шестиденної війни 1967 року Ізраїль мав Німеччині дуже добру репутацію, яка постраждала внаслідок Війни судного дня 1973 року. Ще один глибокий розкол відбувся у 1981 році, коли через заплановані поставки німецьких озброєнь до Саудівської Аравії спалахнула гостра суперечка між тодішніми главами урядів країни Менахемом Беґіном та Гельмутом Шмідтом. Сьогодні Ізраїль в очах німецької громадськості став однією з найменш улюблених країн, вважає Вольффзон.

Особливо серед молодих людей критична дистанція до єврейської держави зростає. Вони відчувають дедалі меншу історичну відповідальність щодо Ізраїлю. Хоча їхній інтерес до країни залишається доволі високим.

Зацікавленість та критика

Німецько-ізраїльська історик Тамар Амар-Даль знає про це з власного досвіду. Вона викладає ізраїльську історію у Вільному університеті в Берліні. На недостатню відвідуваність своїх лекцій жінка не скаржиться. Разом з тим пані Амар-Даль сумнівається, що відносини між Німеччиною та Ізраїлем можна назвати нормальними. На її думку, цього ще довго не буде, оскільки німецькі злочини щодо євреїв були надто радикальними та жахливими: «Голокост буде ще довго стояти на шляху між двома народами».

Тим часом німецький письменник Ґюнтер Ґрасс наважився навіть на критику Ізраїлю. У квітні нобелівський лауреат оприлюднив у низці поважних видань вірш, в якому гостро засудив Ізраїль за його погрози в бік Ірану. Чим викликав на себе бурю негативних висловлювань. Ізраїльський уряд оголосив Ґрасса персоною нон-ґрата. Цілком імовірно, що й ця тема постане на порядку денному переговорів президента Ґаука під час його візиту до Ізраїлю.

План візиту Ґаука

У відомстві федерального президента в неділю повідомили, що це буде "особливий візит". Ґаук хоче виявити "знак солідарності з Ізраїлем у важкі часи" та підкреслити "обережну активність" Німеччини у будівництві Палестинської держави.

У четвер, наприкінці своєї близькосхідної подорожі, федеральний президент планує відвідати палестинські території. Він збирається урочисто відкрити школу для дівчаток, створеної за німецькі кошти, а також провести політичні переговори з головою Палестинської Автономії Махмудом Аббасом та прем'єр-міністром Саламом Фаядом.