Вчений: Сподіваємося на вакцину проти різних коронавірусів

DW: Пане Бекер, як Ви і Ваші колеги-дослідники розробляєте вакцину від нового коронавірусу?

Штефан Бекер: Аби розробити цю вакцину, імунна система вакцинованого має вступити в контакт із поверхневим протеїном нового вірусу. Так само ми робили із коронавірусом MERS, який з'явився в 2012 році.

Ми робимо це за принципом конструктора: частина, яка вже готова, - це платформа вакцини. Це можуть бути різноманітні віруси, які, однак, не заражають людину, а є для неї безпечними.

У цей конструктор закладається генетична інформація нового поверхневого протеїну нового коронавірусу. Але це може так само бути вірус еболи чи коронавірус MERS, чи інші віруси. Ця процедура можлива у випадку з багатьма вірусами.

Імунна система тоді почне виробляти антитіла та клітинну імунну відповідь на поверхневий протеїн нового коронавірусу. І якщо людина заразиться коронавірусом, то імунна система в найкращому разі реагуватиме на це у захисний спосіб.

Але спрогнозувати це заздалегідь не можна. Вакцину спочатку потрібно розробити, потім протестувати на тваринах та, зрештою, на людині. Лише тоді вакцину можна буде випустити на ринок. Нам варто рахуватися з тим, що мине щонайменше півтора року, перш ніж вакцину можна буде справді давати пацієнтам.

Вірус SARS був дещо схожий на нинішній коронавірус. Але тоді розробка вакцини не дійшла далі за тестування на  мавпах. Чому так?

Причина полягала попросту в тому, що SARS зник. Усе тривало з березня до липня 2003 року, після чого вже не було випадків, які треба було лікувати чи щодо яких треба було б уживати профілактичних заходів.

Розробка вакцини - дорога справа. Клінічні дослідницькі фаза-1 і фаза-2, коли вакцину тестують на небажані побічні дії на людях, а також на те, чи виробляє організм бажану імунну відповідь на вірус, не мають особливого сенсу, якщо вірус, очевидно, більше не становить жодної загрози.

З вірусом MERS ситуація виглядає інакше. Тут зараження людського населення час від часу відбуваються вже з 2012 року. Тож тут сенс у розробці і виробництві вакцини був.

Чи є вже вакцина проти MERS?

Так, ця вакцина якраз нещодавно пройшла дослідницьку фазу-1 і зараз переходить до фази-2 та сподіваюсь колись і до фази-3. Цю вакцину розробив Німецький центр інфекційних досліджень (DEZIF).

SARS, MERS і новий коронавірус дещо відрізняються один від одного. Яку тактику ви застосовуєте у відповідь на те, що вірус настільки здатний змінюватися?

Спалах нового коронавірусу, звісно, додатково змінить наше уявлення про те, як у майбутньому потрібно виробляти вакцини проти коронавірусів. Зараз намагатимуться, звісно, виробити вакцини, що захищають від більш ніж лише одного коронавірусу. Це урок, який можна винести з цієї історії: що треба намагатися розробити засоби, які можуть діяти проти кількох коронавірусів. Цього на даний момент поки що немає.

Примітно, що цей новий коронавірус дуже схожий на SARS. Але за іронією долі, не в тому, в чому потрібно: що стосується поверхневого протеїну, то вони суттєво відрізняються один від одного.

Тобто потрібно розробити спеціальні процедури, аби створити вакцину, яка б діяла проти різних коронавірусів.

На даний момент багато інфікованих перебувають під карантином. Чи не означає це, що епідемія незабаром знову скінчиться, ще до того як з'явиться вакцина - як це було з SARS?

Це саме те, чого б нам дуже хотілося: що ці драконівські заходи з карантину справді спрацюють. Нічого страшного в цьому не буде. Але із розробкою вакцини не можна зволікати, чекаючи на повну епідеміологічну картину, тобто поки стане зрозуміло, чи залишиться вірус, як це сталося у випадку з MERS, чи зникне як SARS.

Тобто не можна відкинутися в кріслі та сказати: лише коли буде по-справжньому кепсько, тоді ми щось робитимемо. Адже тоді час, коли можна було щось зробити, вже мине. Чим швидше діяти, тим краще. Тому я би в будь-якому разі радив надалі працювати над вакцинами проти нового коронавірусу. І якщо зрештою стане видно, що епідемія минула і вірус не закріпився серед людського населення, то можна буде сказати: добре, тепер працюватимемо з дещо меншим завзяттям. Але в будь-якому разі, це добра інвестиція часу та грошей.

Доктор Штефан Бекер (Stephan Becker) - професор і директор Інституту вірусології Університету Марбурга та член Національної академії наук Leopoldina. Він координує спеціальний напрямок досліджень РНК-вірусів та робочу групу з новоутворених інфекційних захворювань при Німецькому центрі інфекційних досліджень.