Німецький експерт про те, що чекає на ринок праці

Криза, викликана пандемією COVID-19, призводить не лише до людських жертв. Економічні, культурні, соціальні наслідки локдауну будуть - у цьому майже ніхто не сумнівається. Але які? Ми поговорили з провідним експертом Інституту німецької економіки (IW) в Кельні Гольґером Шефером (Holger Schäfer) на одну дуже важливу і болючу тему - про робочі місця. Що переживає німецький ринок праці, які перспективи у молоді, чи немає небезпеки сильніших негативних наслідків для жінок?

DW: Поки що, звичайно, ще рано запитувати про цифри, але все-таки хочеться конкретики. Яка ситуація складається на німецькому ринку праці? Чи лякають вас актуальні тенденції?

Гольґер Шефер: Ми вже маємо справу з першою реакцією компаній на кризу, викликану пандемією COVID-19. Компанії беруть на роботу менше нових людей, і вони відправляють своїх співробітників працювати неповний робочий час. Коли ці можливості будуть вичерпані, можуть початися звільнення. На даний момент ми спостерігаємо дві тенденції: менше закривається вакансій і росте число звільнень. Це призводить до зростання безробіття, поки що досить обмеженого, але зростання очевидне. У порівнянні з березнем, у квітні кількість заявників на допомогу з безробіття виросла на 300 тисяч. Можна навіть говорити про 380 тисяч нових безробітних, якщо врахувати всі наслідки локдауну.

У порівнянні з іншими країнами це досить помірні темпи зростання. Але пандемія вже сильно проявилася у Kurzarbeit (робота за скороченим, часто до мінімуму, графіком, коли Федеральна агенція праці компенсує робітникам левову частку від докризового заробітку. - Ред.). Є дані лише за перший місяць пандемії, але вже відомо, що підприємства оформили заявки на участь у режимі Kurzarbeit на 10 мільйонів співробітників. Поки що вони лише подали документи, чи скористаються вони цим інструментом, стане зрозуміло пізніше. І, тим не менш, це величезна цифра. І вона набагато вища за ті показники, які ми мали під час світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 років.

Озираючись саме на ту кризу, ви можете вже нині сказати, чи ці 10 мільйонів у майбутньому поповнять лави безробітних?

Поки що йдеться лише про скорочений графік роботи. Деякі роботодавці завбачливо забезпечили собі можливість у разі погіршення ситуації негайно скористатися допомогою держави, для підстраховки свого бізнесу. Ми побачимо, чи відправлять вони своїх співробітників працювати в такому режимі. У будь-якому випадку це тимчасовий інструмент, який застосовується при кон'юнктурних коливаннях. У довгостроковій перспективі його не можна використовувати. Якщо локдаун розтягнеться на місяці й роки, то, звичайно, компанії почнуть звільняти людей. Тоді безробіття в Німеччині виросте.

Хто взагалі виставляє сьогодні ще вакансії, є такі роботодавці в Німеччині?

Так, так і є. Ми, наприклад, Інститут німецької економіки (IW) в Кельні. І є підприємства, які дотепер мало або взагалі не постраждали від обмежень, запроваджених через пандемією. Візьміть хімічну галузь, все, що не пов'язане з виробництвом синтетичних матеріалів - ця ніша досить сильно постраждала, оскільки вони постачають у великих обсягах компоненти для автомобільної промисловості. Але класичної хімічної галузі, зокрема фармацевтики, криза практично не зачепила. Компанії цього сектору економіки беруть на роботу нових людей. Хоча, звісно, не так багато, як раніше.

Який стан справ з випускниками університетів і профучилищ?

Так, треба визнати, що вони перебувають у складній ситуації. На жаль. Адже перед ними стоїть первинна задача - отримати доступ до ринку праці. Звичайно, їм зараз складніше знайти роботу. Для молодих фахівців з хорошою кваліфікацією до кризи ситуація була дуже сприятлива. Не скажу, що роботу було легко знайти, але умови були хороші. Структурні фактори, які робили ситуацію сприятливою, залишаються. Як і раніше є латентний попит на кваліфікованих фахівців. І у нас є надія, що труднощі, викликані пандемією, вдасться подолати. Залишається актуальною й демографічна ситуація. Покоління співробітників, яке зараз виходить на пенсію, майже вдвічі чисельніше за покоління випускників. Ця диспропорція зберігається.

Що можна порадити молодим людям?

Звичайно, можна використовувати час на карантині з користю - здобути додаткові навички. Це не завадить. Однак якщо спочатку стояла мета почати працювати, треба дотримуватися цієї мети і прагнути її досягнення.

Вимоги та очікування їм варто все ж знизити?

Можливо, всі бажання сьогодні не вийде реалізувати, тому що ситуація у низці галузей погіршилася. Певна гнучкість зараз затребувана. Складно робити узагальнення, але  з хорошою освітою фахівці здебільшого знайдуть роботу. Фахівці з вищою освітою з усіх криз з 1980-х років виходили без великих втрат. Рівень безробіття серед цієї групи був нижчим п'яти відсотків, навіть у тій ситуації, коли Німеччина відчувала сильні економічні труднощі. Вони не завжди знаходять роботу своєї мрії, але більшість знаходить роботу.

А за жінок варто турбуватися в нинішній ситуації?

Безробіття зростає однаковими темпами, поки що ми не спостерігаємо різниці серед жінок і чоловіків - у місяць на 0,7 процентного пункту. Якщо узагальнювати, то становище жінок на ринку праці - навіть краще. У багатьох галузях, які сильно постраждали (металообробна та електротехнічна промисловість, автомобілебудування, машинобудування), працює більше чоловіків. У сфері послуг, звичайно, більше жінок. Але поки що я не бачу особливої небезпеки для жінок.

Через те, що дитячі садки й школи одразу закрили, багато хто був змушений перейти на віддалену роботу. Як ви думаєте, ця модель приживеться у великих масштабах і після кризи? Адже до пандемії далеко не всі німецькі роботодавці заохочували Home Office.

Думаю, що це стане імпульсом для дигіталізації. Багато хто зараз йде на цю модель через гостру необхідність. Можливо, після кризи вони збережуть її частково. Це буде позитивним наслідком. З іншого боку, є і недоліки роботи вдома. При всіх доступних засобах зв'язку співробітник все-таки не так інтегрований у колектив. Ми теж обмінюємося один з одним ідеями, обговорюємо теорії, ділимося емпіричними спостереженнями. Повірте, робити це набагато простіше й зручніше, коли можна зайти до колеги в сусідній кабінет.

Багато хто говорить, що нинішні умови будуть впливати на наше життя два роки. Ринок праці такий період витримає?

Усе залежить від того, які будуть обмеження. Таку ситуацію, яку ми мали останні сім тижнів, довго ми не витримаємо. Витрати швидко сягнуть астрономічних розмірів. Зрозуміло, що все залежить від медичних та епідеміологічних показників. Ми не можемо відмовитися від обмежень в економіці лише тому, що у нас закінчуються гроші. Звичайно, до вихідної ситуації ми одразу не повернемося, але крок за кроком повернення до нормальності дуже бажане.

А що чекає на іноземних фахівців, які хочуть працювати у Німеччині?

Для німецьких компаній закриття кордонів на даний момент не таке страшне, оскільки немає такого попиту на робочу силу. Проблема виникне, коли економіка оговтається від кризи, попит виросте, на внутрішньому ринку будуть вичерпані всі ресурси, а з-за кордону буде складно запросити фахівців через обмеження, якщо вони збережуться. Але поки що ми ще далекі від цієї ситуації.

Першого березня у Німеччині набув чинності новий закон, який спрощує доступ на німецький ринок праці для іноземців. Але як слід він ще не запрацював через пандемію. Потенціал цього закону змарновано?

Я б не став так критично оцінювати. Такий закон ухвалюється не для того, щоб на наступний день перед вашими дверима стояла черга фахівців. Минуть роки, поки працівники за кордоном зрозуміють, оцінять ситуацію в Німеччині і свої шанси на німецькому ринку праці. У довгостроковій перспективі будуть позитивні ефекти. Криза, пов'язана з пандемією - тимчасова ситуація. Іноземні фахівці приїжджатимуть і працюватимуть у Німеччині, коли це стане знову можливо.