Німецький бізнес потерпає від української кризи

Бізнес багатьох німецьких компаній у Східній Європі останнім часом просувався добре - до настання так званої "кримської кризи", коли український Крим незаконно анексувала Росія. Після цього ЄС та США запровадили санкції проти Москви, а справи німецьких компаній у регіоні пішли на спад.

Франк Бекер, певно, міг би назвати себе "знавцем Росії". Виконавчий директор одного з берлінських підприємств сам часто буває з поїздками в Східній Європі, аби ближче познайомитися зі своїми бізнес-партнерами. "Треба розуміти російську душу", - каже він. Та навіть якщо це комусь дійсно вдається, зрозуміти, які плани криються в голові російського президента Володимира Путіна, німецькі бізнесмени навряд чи здатні.

Продажі в Україну - великий ризик

У Бекера сьогодні чимало проблем із бізнесом. У Росії - найбільшому ринку збуту для його компанії - це дуже відчутне падіння курсу рубля, в Україні його компанія має проблеми з логістикою. Або іншими словами: на даний момент постачати товари в деякі регіони надто небезпечно.

Підприємство, яке Бекер очолює вже багато років, називається Collonil. Іще десять років тому найбільші успіхи фірма мала на німецькому ринку. Сьогодні ж 65 відсотків продажів ідуть на експорт. Collonil виробляє продукцію для догляду за взуттям. Серед продуктів переважно звичайний крем, але є й товари, вироблені з використанням нанотехнологій.

Компанії, які працюють на російському ринку, до того ж відчувають на собі певний тиск. Зокрема, з боку США. Східний комітет німецької економіки - колегіальний орган різноманітних німецьких галузевих спілок - повідомляє останнім часом про відчутні для багатьох фірм очікування США, що ті призупинять свою співпрацю з росіянами.

Окрім того, підприємства побоюються, що їхні російські партнери тепер будуть активніше шукати собі бізнес-партнерів з Азії. Про це говорять, приміром, у Німецько-російській торговельній палаті: "Вакуум, який з'являється, буде з високою вірогідністю заповнений іншими країнами".

Високий потенціал попри кризу

Східний комітет, до якого входять, зокрема, Федеральне об'єднання німецької промисловості, Спілка ремесел та Банківська спілка, загальних порад німецьким компаніям не дає. Виконавчий директор комітету Райнер Лінднер, утім, радить бути обережними. Там, де ведуться бойові дії, необхідно надавати своїм співробітникам необхідних захист. "А загалом як Росія, так і Україна залишаються важливими ринками. У нас є багато підприємств на місцях, які хочуть і надалі розвивати свій бізнес у цих країнах", - каже він. Саме тому на даний момент немає рекомендацій залишати ринок, уточнює Лінднер.

Альтернативи на Близькому Сході та в Японії

Директор Collonil Бекер висловлює оптимістичні сподівання, що ситуація скоро покращиться. "В Україні та в Росії є дуже багато високоосвічених людей, які знають, наскільки важливою є повага у стосунках один з одним. Саме ці люди матимуть успіх", - каже він. Проте Бекер теж підшукує для себе нові ринки збуту, до яких належать, зокрема, Об'єднані Арабські Емірати або Японія. Адже "ці країни можуть допомогти пережити складності в Східній Європі", каже він.

Якщо німецький уряд застосує економічні санкції проти Росії, Федеральне об'єднання німецької промисловості підтримає їх. Мир та свобода - вище за економічні інтереси, кажуть в об'єднанні. З іншого боку, Східний комітет бачить і в нинішній ситуації шанси для України і Росії. Ціни на нерухомість почасти дуже низькі, тож є непогані можливості щось розпочати. У регіонах, в яких немає жодних заворушень, "є сенс щось робити", каже Лінднер.