"Блакитна карта" у Німеччині

Першого серпня минулого року у Німеччині почала діяти ініційована Європейським Союзом програма залучення висококваліфікованих іноземних фахівців blue card.  "Блакитна карта" видається лише фахівцям, які мають трудовий контракт з компаніями на території ЄС з річною зарплатою щонайменше 46400 євро, а для представників дефіцитних професій (вчених, лікарів, інженерів, математиків) - 36 тисяч євро. Згідно зі статистичними даними, наданими Deutsche Welle Федеральним відомством міграції та біженців впродовж 11 місяців "блакитні картки" у Німеччині отримали майже дев’ять тисяч фахівців.

Найчастіше власниками карток стають лікарі, інженери, технічні спеціалісти у сфері інформації та комунікацій. Найбільшу кількість дозволів на перебування і працю у Німеччині видали громадянам Індії та Китаю (1971 та 775 відповідно). Українці посіли шосте місце за кількістю виданих "блакитних карт". Станом на кінець червня у Німеччині працювало 364 висококваліфіковані фахівці з України, які скористалися новими правилами отримання документів на перебування і працю. 

 "Подала документи у перший же день"

Тетяна Орлова, дізнавшись про "блакитну карту", часу не гаяла. Вже першого серпня вона прийшла на співбесіду. Ступінь бакалавра з міжнародної економіки українка отримала в Київському університеті Шевченка, далі із стипендією DAAD закінчила магістратуру в Брандейському університеті, СШA. Ще в Америці отримала пропозицію від авіакомпанії Lufthansa і готувалась до переїзду в Німеччину. "Після закінчення навчання я почала шукати роботу. Шукала всюди, було непросто. І, зрештою, коли до Америки прибули представники німецької Lufthansa, подала свої документи на позицію стажера. Власне, вакансія вимагала наявність вищої освіти, здобутої за кордоном, тому для німецької компанії підійшов мій американський диплом", - розповідає Тетяна.

По завершенні навчання у США випускниця Брандейського університету перебралася до Франкфурта-на-Майні. Дівчина два роки пропрацювала за контрактом у Німеччині, перш ніж з'явилася нагода отримати "блакитну карту". "Я отримала таким чином дозвіл на роботу на чотири роки і право змінювати місце роботи, тобто тепер я не прив’язана до однієї компанії. Зараз відчуваю себе впевненіше, адже у випадку, якщо припиню працювати у цій компаній, матиму достатньо часу знайти нову роботу", - каже Тетяна Орлова. Колеги Тетяни, також висококваліфіковані іноземці, зараз активно подають свої документи на "блакитну карту": "Це - чергова сходинка для кожного співробітника - отримати пришвидшені дозвіл на роботу та тривале перебування", - зауважує українка.

Працедавцям теж легше

"Блакитна карта" спростила для роботодавців бюрократичну процедуру наймання іноземців. Компанії більше не повинні роз’яснювати на біржі праці чому вони хочуть взяти на роботу, скажімо, саме українця, а не громадянина Німеччини. Це скорочує час для відповіді роботодавця і, своєю чергою, спрощує пошук роботи для українців у Німеччині. Для киянки Ольги Галкіної – це вельми актуальне питання. Дівчина тривалий час навчалася у Німеччині, закінчила магістратуру з менеджменту в університеті Франкфурта-на-Майні. До пошуку варіантів працевлаштування Ольга підійшла серйозно. Каже, надсилала свої резюме впродовж чотирьох місяців до компаній по всій країні.

"Процес пошуку роботи та, власне, розгляд мого резюме займав дуже багато часу. Після численних інтерв’ю я отримала три пропозиції", - каже Ольга. Нині власниця "блакитної карти" працює у відділі менеджменту ризиків у Deutsche Bank. Вже за два роки з цим посвідченням Ольга зможе отримати право на безстрокове перебування у Німеччині. Раніше для цього було потрібно пропрацювати у Німеччині п'ять років. "Коли Німеччина ввела для іноземців блакитну картку, я вже мала на той час стабільну роботу. Тож в моєму житті нічого особливо не змінилося. З блакитною карткою я просто подовжила право на перебування у країні. Тепер  зможу швидше отримати дозвіл на безстрокове перебування", - розповідає Ольга Галкіна.

Більшість – випускники німецьких університетів

За даними Міністерства внутрішніх справ Німеччини, лише третина заявників на момент подачі документів на "блакитну карту" проживали за кордоном. Решта отримала цей документ, вже перебуваючи у Німеччині. Здебільшого це іноземці, які отримали тут вищу освіту. У майбутньому, прогнозують у міністерстві, заявників з-закордону стане більше.