Ніка Ваґнер: Я шаную Бетховена як правозахисника
6 вересня 2014 р.6 вересня починається традиційний Бетховенський фестиваль. DW поспілкувалась з його новою художньою керівницею про проблеми і перспективи фестивалю.
DW: Пані Ваґнер, Ви тільки-но обійняли посаду художньої керівниці фестивалю Бетховена. Звісно, що програма була зверстана Вашою попередницею, Ілоною Шміль. Утім, чи можна у цьогорічній програмі десь помітити і Ваш почерк?
Ніка Ваґнер: Звісно, програма була готова. Однак я вирішила, що теж повинна "залишити слід". Мій "підпис" стоїть під двома подіями, за якими Ви можете скласти уявлення про те, до чого я прагну: перша з них - це концерт, що передує офіційному відкриттю фестивалю. На ньому прозвучить твір "Багателі для Б" (Bagatellen für B) сорокарічного композитора Райнера Бредемаєра - річ, сповнена іронії та звуку мідних духових.
Після цього молодий піаніст, фіналіст фортепіанного конкурсу імені Бетховена Шинозуке Інугаі виконає, власне, деякі зі "справжніх" бетховенських багателей. Останній твір - "Симфонія Бетховена" ще одного сучасного композитора Дітера Шнебеля. Він бере за основу доволі брутальну першу частину "Героїчної" симфонії Бетховена і нібито розмиває її фарби, показуючи чуттєвий і навіть гумористичний бік цього музичного матеріалу.
Друга подія відбудеться наприкінці фестивалю. Вона називається "Save the World". "Рятувати світ" ми будемо разом з міським театром, а також запрошеними гостями: науковцями, міжнародними експертами, співробітниками ООН та інших міжнародних організацій, які мають штаб-квартири у Бонні, політиками. Виходячи з епохального твору драматурга Карла Крауса "Останні дні людства", ми проведемо свого роду театралізований конгрес. Центральне питання: як людство і людяність можуть вижити на фоні дедалі глибших конфліктів і військових протистоянь?
- Повертаючись до музичної програми: що у ній особливо важливо особисто для Вас?
У Бонн приїдуть два дуже яскравих молодих диригенти: Андріс Нелсонс і Яннік Незе-Сеген, яких я особисто знаю і високо поціновую. Нелсонс - наш "головний герой", він виконає зі своїм Симфонічним оркестром Бірмінгема (City of Birmingham Symphony Orchestra) цикл з усіх дев'яти симфоній Бетховена. Можна, звісно, сказати, що особливою оригінальністю це програмне рішення не вирізняється. Однак Нелсонс такий дивовижний, серйозний і водночас пристрасний диригент, що, думаю, буде цікаво. А молодий канадієць Незе Сеген - це просто фонтан енергії. Навіть якщо він грає доволі важкий пізньоромантичний репертуар Ґустава Малера і Рихарда Штрауса.
- Чи правильно я зрозуміла, що Ви надалі не хочете бачити у програмі циклів - чи то симфоній Бетховена чи його фортепіанних концертів?
- У Бетховенського фестивалю є одна серйозна проблема. Вона полягає у наступному: Бетховен належить усім. Його грають найкращі оркестри світу. Симфонії Бетховена можна послухати у Парижі, Нью-Йорку, Лондоні чи Відні. Вибачте за пряме запитання: навіщо для цього їхати в Бонн?
- На це запитання тепер доведеться відповідати Вам, пані Ваґнер, як художній керівниці фестивалю. Яка Ваша відповідь?
- Ми повинні уникнути ситуації, коли великі європейські оркестри, які так чи інакше перебувають у турне, зупинятимуться у Бонні і просто гратимуть на фестивалі свої актуальні програми. Я вважаю, що нам потрібна більш чітка драматургія. Необхідно дуже точно і виважено складати програми, аналізуючи, який саме твір Бетховена зазвучить по-новому в поєднанні з творами минулого чи сучасності. Цікавим аспектом видається мені аналіз бетховенського звуку: публіка повинна знати і розуміти, як Бетховен звучав "в оригіналі", на інструментах свого часу, і як він звучить під час виконання на сучасних інструментах.
Моя попередниця багато зробила для того, щоб Бетховенський фестиваль посів місце в "міжнародній лізі". Я ж не бачу нічого поганого в тому, щоб робити фестиваль, дуже сильно пов'язаний з містом і регіоном. Мій девіз - "Think global, act local" ("Міркуй глобально, дій локально" - Ред.).
- Для вашого прадіда, Рихарда Ваґнера, Бетховен був "вчителем" : самоук, він по суті і композитором став, переписуючи і пізніше диригуючи симфонії Бетховена. Ваґнер - автор блискучого есе "Паломництво до Бетховена". А що означає Бетховен особисто для вас?
- Як ви знаєте, я виросла в Байройті, у сімейній віллі "Ванфрід". Над каміном був розташований портрет Бетховена, який належав ще Рихарду Ваґнеру. Мій прапрадід Ференц Ліст обожнював Бетховена. Саме він "примусив" боннців у 1848 році встановити на центральній площі пам'ятник Бетховену і, по суті, заснував Бетховенський фестиваль.
Ушанування Бетховена було у нас сімейною традицією. Особисто я захоплююсь Бетховеном з двох причин: як революціонером і як правозахисником, борцем за гідність людини. Він мав дивовижну здатність звертатись до високого без "здійнятого перста". І, звісно, це людина і музикант, який протягом усього життя абсолютно нічим себе не заплямував. Це робить його ідеальним послом німецької культури в усьому світі!