Нідерланди: боротьба за тих, хто не визначився

Лідер нідерландської партії "Зелені ліві" Єссе Клавер ззовні схожий на канадського прем'єра Джастіна Трюдо, а його політична риторика нагадує колишнього президента США Барака Обаму. "Наш меседж - це те, що ми робимо ставку на надію та зміни. Я вірю в надію та ідеали. Багато хто так само, як і я, втомився від таких людей, як Геерт Вілдерс, який нацьковує людей один проти одного. Ми хочемо жити разом", - розповідає він в інтерв'ю DW. Клавер - один із небагатьох політиків, які прямо атакують лідера правопопулістської "Партії за свободу" під час передвиборної кампанії, яка вийшла на фінішну пряму. 15 березня нідерландці обиратимуть новий склад нижньої палати парламенту.

Агітація зелених від дверей до дверей

На відміну від Вілдерса, який веде свою виборчу кампанію переважно в інтернеті - віртуальному світі - й буцімто з міркувань безпеки навіть скасував усі заплановані раніше публічні виступи, "Зелені ліві" роблять ставку на пряме, реальне, спілкування зі своїми виборцями. Депутатка міської ради Амстердама Лене Гроотен дзвонить в двері однієї з квартир в районі Слоотерваарт. Тут мешкає багато мігрантів, але водночас і багато молодих голландців, дехто називає район "проблемним". Та все виглядає чистим і охайним, жодних ознак "соціального гетто". Кілька молодих хлопців грають на футбольному полі, панує розслаблена атмосфера.

Майже кожен, до кого звертається Гроотен, знаходить час поспілкуватися з нею. "Більшість людей тут ще не визначилися, (за кого голосувати на виборах. - Ред.). І багато хто шукає інформацію лише в інтернеті. Тож ми йдемо на вулицю, щоб безпосередньо говорити з людьми. Ми вважаємо, це важливо", - розповідає представниця "зелених". Вона визнає, що політична ситуація зараз складна: "Після Brexit Європа потребує змін. Ми повинні зробити ЄС демократичнішим і ближчим до людей". Лідер "Зелених лівих" підтримує її: "Я європеєць, я люблю Європу. Але ми не повинні говорити тільки про економіку. Європа - це ідеал, це наша безпека та наше спільне життя". 

Питання пенсійного віку

Але перші публічні радіо-дебати прем'єр-міністра Марка Рютте та восьми інших партійних лідерів точитися навколо більш приземлених тем. Християнський демократ Сібранд Бума виступив за поновлення загального військового призову, оскільки сучасні батьки не виховують дітей належним чином. Прем'єр-міністр заперечив - це було б дуже дорого і в будь-якому разі непотрібно.

Представник партії "Після 50-ти" ("50Plus") зажадав знизити пенсійний вік до 65 років. Марк Рютте знову відповів, що це стане завеликим тягарем для бюджету. Генк Кроль (Henk Krol) заперечив, але оскільки він оперував неточними даними, останні опитування віддають його партії вже наполовину менше депутатських мандатів. Нідерландці дуже прискіпливі до таких питань. Крім того, дискусії точилися навколо системи охорони здоров'я, ринку праці та робочих контрактів з обмеженим терміном дії. Проблема непостійної зайнятості хвилює нідерландців - як, власне, й громадян інших європейських країн. Тон дебатів був цивілізований та ввічливий.

Перемога Вілдерса не так вже й беззаперечна

Над усім цим наче привід маячила тінь людини з білявим волоссям. Геерт Вілдерс не сильний у дебатах. Він знає, що в суперечках з прем'єром Рютте та іншими може тільки програти. Вілдерс скасував усі свої появи на публіці буцімто з міркувань безпеки. За допомогою Twitter цей правий популіст займається маніпуляцією громадської думки у стилі Трампа та дуже задоволений тим, яку величезну увагу викликала його нещодавня коротка поява в одному з передмість Роттердама Спейкеніссе.

Під час цієї його появи на публіці він назвав марокканців "непотребом" прямо перед камерами закордонних ЗМІ і повторив свій відомий заклик: "Ми повернемо собі Нідерланди. (…) Через відкриті кордони в нас у всіх відчуття, наче загубилися ключі від нашого власного будинку. Ми хочемо це змінити та повернути країні національний суверенітет". Геерт Вілдерс намагається врятувати свій рейтинг за допомогою поляризації і очевидно перейняв досвід агітаційної кампанії щодо Brexit у Великобританії.

Однак нині його популярність все одно падає, а ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" Марка Рютте знову обганяє популістів. Тож перемога "Партії за свободу" Геерта Вілдерса на виборах аж ніяк не гарантована.

Для тих, хто не визначився – "Партія не голосуючих"?

Тим часом у центрі Амстердама активну агітацію веде Ремко Ре. Цього суботнього вечора він хоче зацікавити якомога більше людей своєю ексцентричною пропозицією щодо нідерландської політики - "Партією тих, хто не голосує". Ре має беззаперечні комунікаційні таланти. Чимало перехожих зупиняється, аби познайомитись з його ідеями. Він обіцяє, що його партія залишить порожніми всі виграні нею депутатські місця в парламенті та взагалі не займатиметься політикою: "Це для людей, які розчаровані політикою. Голосуючи за нас, виборці продемонструють, що вони не погоджуються з нинішнім станом справ".

Заклик Ре розрахований і на тих виборців, які на знак протесту готові голосувати за Вілдерса. Проте відмова від політики шляхом неявки в парламент - це вже швидше якась філософська концепція. Водночас це ознака роздробленості партійного ландшафту Нідерландів, де раніше панував консенсус, який нині здається заледве досяжним.