Восьма річниця Помаранчевої революції

"Генерація Майдану" дуже розчарована зрадою лідерів, яким вона довірила владу 2004 року, а нове покоління молоді ще накопичує потенціал незадоволення. Так пояснив в інтерв'ю DW відсутність масових молодіжних протестів після парламентських виборів 2012 року київський політолог та соціолог Віктор Небоженко. Ще однією причиною нехоті сучасної молоді до участі у вуличних протестах експерт вважає кволість лідерів нових політичних сил – партій УДАР та "Свобода".

У тому, що українська молодь вийде на протести, коли з'являться нові ідеї та нові лідери, які будуть здатні ці ідеї реалізувати, переконаний і голова всеукраїнської молодіжної організації "Фундація Регіональних Ініціатив" Євген Демченко. "Це мають бути не чергові обіцянки щось дати в обмін на збільшення владних повноважень чи обмеження свободи, а нові ідеї, які б дозволяли людям реалізувати себе у своїй власній країні", – сказав Демченко в інтерв'ю DW. Саме таких ідей, на його думку, дуже бракувало під час виборчої кампанії 2012 року, коли було "багато нещирості та бракувало глобального погляду в майбутнє".

Чого прагне українська молодь

Опитування студентів на вулицях Києва підтвердило спрагу молоді до реальних, а не декоративних змін в державі. "Я та мої друзі вийшли б на протести під ЦВК, якби дійсно йшлося про повалення режиму Януковича, бо влада сфальсифікувала вибори не лише на окремих мажоритарних округах, а й за партійними списками", – сказав студент-п'ятикурсник Тарас. Другокурсниця Дарина рішуче заявила, що влітку вона вже брала участь в акціях на захист української мови і готова за будь-якої погоди особисто підтримати такі акції, якщо українська буде і надалі утискатися. Третьокурсник Сергій додав, що студенти неодмінно протестуватимуть і тоді, коли їм затримуватимуть виплату чи зменшуватимуть обсяги стипендій, або в разі обмеження владою користування інтернетом, як це вже сталося в Китаї чи в сусідній Росії.

Незадоволення є, демонстрацій немає

Такі висловлювання студентів свідчать радше про наявність певного протестного потенціалу. Це підтверджує і директор Соціологічної служби Центру імені Разумкова Андрій Биченко. За його словами, рівень протестних настроїв в суспільстві взагалі та серед молоді зокрема наразі залишається високим. Більше того, Биченко прогнозує подальше зростання незадоволення через погіршення економічної ситуації в державі. Водночас у розмові з DW соціолог звернув увагу на те, що це не обов'язково означатиме спалах протестів. "2008 року, коли економічна криза докотилася до України, рівень протестного потенціалу був вищим, ніж 2004 року, коли спалахнула Помаранчева революція. Натомість 2008 року ми не мали жодних вуличних протестів", – сказав Андрій Биченко.

Нових революційних "майданів", вважає соціолог Віктор Небоженко, все ж можна очікувати впродовж 2013-2015 років, коли "кількість перейде у якість і нова генерація усвідомить, що в неї немає майбутнього у власній країні, а також розчарується в можливостях реалізації в інших державах".