Новий механізм санкцій ПАРЄ: реакція на кризу в Раді Європи

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) пропонує у випадках, коли держава-член порушує свої статутні зобов'язання або не поважає фундаментальні принципи і цінності Ради Європи (РЄ) "запровадити спільну процедуру реагування, яку може активізувати Парламентська асамблея, Комітет міністрів РЄ (КМРЄ) або генеральний секретар". Про це йдеться в резолюції "Парламентська асамблея: головні виклики для майбутнього", яка була ухвалена в середу, 10 квітня, в Страсбурзі. ПАРЄ також закликала Росію виплатити свою частину внесків до бюджету організації, наголосивши, що інакше вона втратить право бути представленою у КМРЄ.

Незручні санкції

За останній рік це стало другою спробою ПАРЄ змінити правила свого регламенту. На минулій осінній сесії на дебати була винесена доповідь та резолюція, яка пропонувала суттєво ускладнити механізм оскарження повноважень національних делегацій, підтвердження яких відбувається кожної сесії. Проте попри солідне юридичне обґрунтування тієї резолюції, яку підготувала бельгійська депутатка від Партії соціалістів Петра де Суттер, документ було знято з голосування, оскільки після дебатів стало зрозуміло, що депутати не налаштовані його підтримати.

У центр політичних інтриг і посиленої дипломатичної боротьби потрапила і нинішня резолюція. Адже у її проекті, автором якого є лідер лівих у ПАРЄ, нідерландський депутат Тіні Кокс, пропонувалося забрати в Асамблеї незалежне право запроваджувати санкції проти країн-порушниць принципів РЄ і замінити його складним і заплутаним спільним санкційним механізмом, який вводиться в дію після тривалих консультацій і узгоджень між ПАРЄ, КМРЄ і особисто генсеком Ради Європи. Проте внаслідок тривалих закулісних переговорів і запеклої кулуарної боротьби напередодні ухвалення резолюції у текст були внесені зміни, які зробили новий механізм додатковим до вже наявного.

Упертий регламент

Опір, з яким депутати ПАРЄ протистоять перегляду регламенту за пунктами, які напряму пов'язані з введенням обмежувальних заходів щодо країн, які порушують норми статуту РЄ, має своє пояснення.

Ось уже два роки поспіль керівництво ПАРЄ та Ради Європи намагається знайти вирішення конфлікту з Росією, чия делегація не бере участі в роботі Асамблеї. Таке рішення керівництво Державної думи прийняло після запровадження санкцій проти російської делегації в квітні 2014 року через незаконну анексію Криму, які відтоді продовжувалися кілька разів, оскільки жодного пункту з прийнятих ПАРЄ резолюцій щодо України  Кремль не виконав. А 2017 року Москва навіть заявила про те, що не сплачуватиме своєї частини внеску у розмірі близько 33 мільйонів євро до бюджету організації доти, поки права її делегації не будуть відновлені у повному обсязі без будь-яких додаткових умов.

Згідно зі статутом РЄ, Комітет міністрів може застосувати процедуру призупинення членства у лавах організації країни, яка протягом двох років не виконує своїх фінансових зобов'язань. Цей дворічний термін у випадку Росії спливає в червні. І далі ситуація може мати два шляхи розвитку: або Росія сама заявить про вихід з РЄ, або рішення про її виключення з організації прийме Комітет міністрів.

У Страсбурзі визнають, що вихід Росії з РЄ поставить організацію у дуже скрутне фінансове становище. І оскільки Москва категоричне відмовляється виконати хоча б один пункт резолюцій щодо України, вихід з глухого кута вирішили шукати через зміну регламенту ПАРЄ. Прихильники ідеї безумовного повернення Росії пропонують змінити його таким чином, щоб унеможливити введення санкцій проти країн-штрафників, що дасть змогу ПАРЄ обнулити всі рахунки з Москвою і повернути російську делегацію.

Посилення синергії в РЄ чи поступки Москві?

Проте сама ідея зміни правил "під Росію" викликає в більшості депутатів категоричне несприйняття. Крім того, їм не до вподоби перспектива зробити асамблею "беззубою", позбавивши її права накладати санкції. Чимало промовців, які взяли участь у дебатах, схвалили пропозицію запровадити додаткову спільну процедуру санкцій статутних органів РЄ, що, за словами Тіні Кокса, дасть змогу подолати політичну, фінансову та ціннісну кризу і виробити "необхідну синергію, яка зміцнить здатність організації реагувати на ситуації, коли держави-члени порушують свої обов'язки".  Депутатка з Ісландії Сунна Торгільдур назвала резолюцію "рукою, яку ми протягуємо назустріч одне одному, щоб разом знайти узгоджене рішення".

Але голова української делегації Володимир Ар'єв закликав колег не робити вигляд, що в резолюції йдеться лише про поліпшення ефективності роботи ПАРЄ. "Мова про фінансовий шантаж Росії, і для того, щоб вона поновила виплати, від нас вимагали "вбити" санкційну процедуру", - завив він.

Одна з країн-членів РЄ порушує принципи організації, але й досі ніхто не вирішив, як повернути цю країну у правове коло. Про це заявила грузинська депутатка Ніно Гогуадзе. "Натомість ми намагаємося відкоригувати свої принципи, щоб вони стали зручними", - сказала вона. У свою чергу, литовський депутат Егідіус Варекіс назвав резолюцію "словесною еквілібристикою", за якою хочуть "приховати правду". Його підтримав польський колега Ярослав Обремський, який заявив, що "РЄ просто потрібні російські гроші", але якщо вона зніме санкції з делегації РФ, то "подасть сигнал Москві, що міжнародне право насправді не таке вже й важливе".