Новий закон про освіту

Автономія навчальних закладів, перехід на "12-річку", поява шкіл компетентностей, зарплата вчителів до 10 тисяч гривень та більше української мови у навчанні. Це та багато інших нововведень передбачено у законопроекті про освіту, який Верховна Рада ухвалила у другому читанні у вівторок, 5 вересня. За це проголосували 255 народних обранців. Чи дасть документ можливість створити в Україні якісно іншу школу?

Довгий шлях

Закон про освіту в Україні, який діяв досі, є одним з найстаріших. Його ухвалили ще у 1991 році. "Він фатально застарів. Деякі його норми вже суперечать Конституції, часу і економічним змінам",- зазначає головний експерт групи "Освіта, наука, інновації" Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.

Три роки тому педагоги, науковці, експерти та студенти з ініціативи міністерства освіти і науки почали розробку нового законопроекту, який би враховував сучасні реалії та дав змогу оновити українську школу. У жовтні торік за законопроект депутати проголосували у першому читані. Майже рік допрацьовували документ, який тепер остаточно схвалили, розглянувши понад півтори тисячі правок. "Ми максимально врахували поправки при доопрацюванні. 1098 з них", - запевнив глава парламентського комітету з питань освіти Олександр Співаковський, під час розгляду документу в сесійній залі.

Нові підходи

Новий закон передбачає перехід від школи, яка лише дає потік інформації дитині, до школи, де дитина вчиться здобувати знання та вміння їх застосовувати у житті. Так звана "школа компетентностей" має вчити критично та системно мислити, проявляти творчість, ініціативу, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми. Законопроект має змінити не лише те, що вчитимуть школярі, а й як. Він декларує зосередженість на індивідуальності дитини. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, складність та заглиблення у цікавий для самої дитини матеріал."Ми тепер матимемо автономію в освіті. Буде перелік знань, умінь і навичок, якими повинен володіти учень, а яким чином вчитель цього досягатиме залежить саме від нього. Вчителю надаються різні можливості, аби досягти результату і навчити вчитися", - каже координатор освітнього напрямку громадської мережі Опора Наталя Радиш. 

Проектом закону передбачена система добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Це буде перевірка педагогів на володіння предметом, вміння спілкуватися з дітьми і використання сучасних методик навчання. Добровільна сертифікація дасть можливість вчителю  на 20 відсотків заробляти більше, якщо він її пройшов.

12 років навчання

Окрім цього законопроект легітимізує різні форми навчання. Освіту можна буде здобувати не лише за партою у школі, а й дистанційно, вдома з батьками, за допомогою тьюторів, заочно, під педагогічним патронажем, на робочому місці та дуально, поєднуючи навчання у навчальних закладах і на робочому місці. Законопроект декларує, що навчання дитина має починати з шестирічного віку і вчитися тепер 12 років: з 1 по 4 класи у початкові школі, з 5 по 9 класи - в базовій середній школі і з 10 по 12 каси у профільній школі, яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).  "Зараз  в університети діти приходять не підготовленими. Їм важко - насичена програма, яку вони не повністю засвоюють і тому на першому курсі студентам рік треба фактично доганяти базовий шкільний курс", - зазначає Наталя Радиш, за її словами, 12 річна середня школа допоможе розвантажити школярів і якісніше вчитися вже у вищій школі. 

Лише початок

Передбачено створення Національного агентства із забезпечення якості освіти, яке стежитиме за середньою освітою. Також буде створено Національне агентство кваліфікацій, функція якого у забезпеченні прогнозування потреб ринку праці у фахівцях різних кваліфікацій і координація розробки професійних стандартів.

Депутати проголосували за суттєве збільшення заробітної плати вчителям. Законопроект передбачає підвищення мінімального розміру заробітної плати у три "мінімалки" - понад 9600 гривень. Як нещодавно повідомив президент України Петро Порошенко, на підвищення кваліфікації вчителів у 2018 році передбачено в бюджеті 520 мільйонів гривень. "Є сподівання, що в Україні з'явиться якісно інша школа. Закон рамковий, який дає можливість освіті розвиватися",  - наголошує Володимир Бахрушин.

Документ ще має підписати президент, мають бути ухвалені також інші підзаконні акти та нормативи, зауважує міністр науки і освіти Лілія Гриневич. "Прийняття базового закону - це лише початок шляху до сучасної системи освіти заради успішних українців і України. Орієнтири вже узгоджені. Йдемо вперед", - написала вона у Facebook.