Новий закон «Про зайнятість»

Верховна Рада пішла на канікули, так і не закінчивши розгляд низки законів. Закон «Про зайнятість населення» - один з них. У напівпорожній залі парламенту народні депутати більшістю голосів ухвалили його в другому читанні. Але документ так і не був підписаний спікером, оскільки Володимир Литвин пішов у відставку, але звільнити його до завершення 10-ї сесії Верховної Ради народні обранці не спромоглися.

Експерти, між тим, називають новий закон «Про зайнятість населення» популістським, і закидають владі уникання від діалогу з експертами та незалежними профспілками. А от уряд свій документ охрестив «потужним і правильним». На думку віце-прем'єра, міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, закон підтримає роботодавців і зацікавить їх у створенні додаткових робочих місць.

Легальне рабство?

У Федерації професійних спілок України дотримуються думки, що новий закон покращує можливості працевлаштування для осіб, які є неконкурентноздатними на ринку праці: інвалідів, осіб, віком старше 45-ти років, молодь, випускників вишів. Але й наголошують на низці недоліків.

«Передусім це стосується 39 статті, в якій ідеться про спробу легалізації торгівлі людьми через дозвіл наймати працівників у кадрові чи інші господарюючі об’єкти і передавати їх, по-суті справи, продаючи, іншому роботодавцю», -  повідомив Deutsche Welle заступник голови Федерації Сергій Кондрюк, додавши, що там збираються звертатись до президента країни з проханням ветувати цей закон.

Ще однією суперечливою нормою став дозвіл на шестимісячне стажування студентам, котрі здобули освітньо-кваліфікаційний рівень і продовжують навчатися. За словами Кондрюка, за новими правилами, роботодавець може взяти студента на безоплатне стажування, що відроджує «елементи рабської праці».

Павло Розенко, провідний експерт Центру Разумкова, впевнений, що в такому випадку значення запису в трудовій книжці за умови безоплатної праці, по суті, нівелюється. Адже стаж працівника рахується за сплатою трудових внесків, єдиного соціального внеску.  «З одного боку, роботодавець може створювати такі робочі місця по півроку, на яких просто буде міняти собі молодих людей, не сплачуючи їм заробітної плати. З іншого боку, молода людина, яка працює на виробництві, протягом цих півроку, не сплачує жодних страхових внесків. Це означає, що вона не отримує пенсійного стажу. й страхового на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві», - розповів Розенко.

7,5 мільярдів гривень для Тігіпка

Найбільший розголос серед експертів та представників профспілок викликало перепідпорядкування Фонду загальнообов'язкового страхування на випадок безробіття. Якщо раніше Фондом керували три сторони: роботодавці, профспілки та держава, то за новою редакцією закону бюджетом фонду розпоряджатиметься міністерство соціальної політики. А це 7,5 мільярдів гривень на рік.

Народний депутат від Партії Регіонів та колишній голова Федерації профспілок України Василь Хара переконаний, що ця норма створює «корупційну схему».

«Головна мрія Кабінету міністрів –– увести ці гроші до держбюджету і тоді у нас дохідна частина буде чудово виглядати. Можливо, навіть, достатньо місяця і ліквідується дефіцит бюджету. Але це будуть тільки цифри, насправді картина буде іншою», - каже Хара й додає, що буде особисто просити президента накласти вето на цей закон, хоча й визнає, що надії на це мало.

Водночас експерт з соціальної політики Павло Розенко переконаний: якщо президент підпише цей закон, Україна фактично відмовиться від «системи незалежного від держави соціального страхування».