Два паспорти
16 липня 2013 р.
У Німеччині подвійне громадянство у принципі не дозволене. Перш, ніж набути громадянства Німеччини, слід відмовитись від паспорту країни походження. Звичайно, є винятки. Але у цілому це було і є одним з найгостріших питань у сфері міграції. Право на два паспорти, на думку багатьох експертів, давно назріло.
Тривалий час Німеччина не сприймала себе як країну мігрантів. А німецькі уряди проводили політику, що вимагала від громадян чіткості і однозначності у визначенні своєї громадянської приналежності. Якої відданості своїй країні можна чекати від людини, якщо вона є громадянином двох держав? Так аргументують і сьогодні консервативні політики у Німеччині. Партія канцлерки Анґели Меркель наполягає на збереженні чинної системи, яка не передбачає подвійного громадянства.
У часи свого перебування при владі, у 2000-му році, соціал-демократи та Зелені спробували модернізувати "Закон про імперську та державну приналежність", що був ухвалений ще 1913 року. Реформа принесла деякі зміни. Зокрема, сьогодні отримання німецького громадянства можливе вже через 6-8 років легального перебування в Німеччині, замість 15 років, як це було потрібно раніше. Водночас верхня палата парламенту Бундесрат, де консерватори становили більшість, не дозволила законодавчо визнати подвійне громадянство. Ситуація, що склалася після 2000 року, обурює багатьох мігрантів.
Правова ситуація нечітка та небезпечна
Наприклад, чимало людей є вихідцями з країн, що у принципі не дозволяють своїм колишнім громадянам вихід з громадянства. Так чинять, зокрема, Марокко, Сирія, Іран та десятки інших держав. Якщо людина, припустімо, іранського походження прагне отримати громадянство ФРН, то мусить подати клопотання про збереження попереднього громадянства, і тоді, у порядку винятку, це стає можливим.
Право на два паспорти є також у трьох мільйонів "пізніх переселенців" із колишнього Радянського Союзу, у дітей американських батьків та усіх мігрантів з країн Європейського Союзу. Решта повинні визначатися на користь однієї державної приналежності. Це особливо важко дітям мігрантів, народженим у Німеччині. До 18-річного віку вони мають два громадянства – своїх батьків та німецьке. Але у період між 18-м та 23-м роками ці молоді люди мусять повідомити, чи хочуть залишити за собою німецьке громадянство.
Для цього потрібно спочатку офіційно вийти з другого громадянства, відповідною заявою до іншої країни походження. Однак на підтвердження позбавлення громадянства доводиться чекати багато місяців.
"Той, хто до виповнення 23 років не вийшов з другого громадянства, автоматично втрачає німецьке громадянство",- застерігає Сузанне Ворбс з Федерального відомства у справах міграції та біженців в розмові з DW. Дослідження цього відомства засвідчило, що про ці бюрократичні зобов’язання знає меншість молодих людей із подвійним громадянством. "Якщо термін сплив, необхідно у крайньому разі подати заяву на отримання дозволу на перебування в Німеччині",- пояснює Сузанне Ворбс.
Рішення під примусом
Перед цією дилемою у ФРН постає найбільше молодих людей турецького походження. Можливості, які відкриває їм здобуття німецького паспорту, не такі вже значні, щоб відмовлятись від турецького паспорту. Це насамперед право на участь у виборах та дипломатичний захист за кордоном. Втрата ж турецького паспорту загрожує певними незручностями, як-от неможливістю працювати за певними професіями у Туреччині або ж втратою можливості отримати спадщину.
Зміни назріли
СДПН, Зелені та Ліві у разі перемоги на вересневих виборах обіцяють зробити подвійне громадянство нормою. Бундесрат, де нині вже у більшості соціал-демократи, тепер вийшов з ініціативою проти опції для дітей мігрантів з обранням одного громадянства і чекає восени рішення новообраного Бундестагу. Останні опитування показують, що дедалі більше німців висловлюються на користь права людей у разі отримання німецького паспорту зберегти своє іноземне громадянство.
"Рано чи пізно нинішні правила будуть скасовані – вони вже просто не відпровідають вимогам часу",- переконаний дослідник міграційних процесів з Оснабрюкського університету Єнс Шнайдер. Він побоюється, що багато таких, кому не дозволяють мати подвійне громадянство, повернуться на свою батьківщину. "Нинішнє прав про державну приналежність приховує в собі велику вибухову силу",- вважає Шнайдер.
Як демонструють його дослідження, у Північному Рейні-Вестфалії, найбільш густонаселеній федеральній землі Німеччини, кількість заяв на натуралізацію знизилось на близько 40 відсотків. Він припускає, що така ж ситуація може спостерігатися й по всій Федеративній Республіці. Головною причиною Міністерство інтеграції вважає відсутність закріпленого у законі подвійного громадянства. Адже для багатьох людей їхнє перше громадянство є важливою складовою самоідентичності.