Нова Єврокомісія: хто є хто у команді Юнкера

Хто чим опікуватиметься у новому складі Єврокомісії - справа виключно її голови. А отже, окремі країни-члени ЄС, якими б впливовими вони не були, не можуть претендувати на те, аби закріпити за своїми кандидатами певні конкретні політичні сфери. При цьому багато хто завжди забуває про те, що комісари, відтоді як вони розпочинають роботу на своїй посаді, відповідають не перед тією країною, яка їх відрядила, а вже перед усім Євросоюзом. Таким чином уряди не можуть використовувати "свою людину" як власну руку в Брюсселі й таким чином просувати свою політику на загальноєвропейському рівні. Уряди, які вдавалися до подібних спроб, часто розуміли, наскільки незалежною раптом ставала позиція їхнього колишнього соратника після переїзду в Брюссель та що від нього більше не варто було очікувати жодної лояльності до "країни-відправника".

Чи може єврокомісар з питань економіки представляти країну-боржника?

Тим не менш, уряди й надалі намагаються чинити тиск на голову Єврокомісії з тим, аби "вибити" для своїх кандидатів якомога важливіші посади в органі. Або ж вони намагаються запобігти тим чи іншим призначенням. Деякі німецькі політики, приміром, забили на сполох, коли стало відомо про можливе призначення колишнього французького міністра фінансів П'єра Московічі єврокомісаром з питань валютної політики, який таким чином мав би великий вплив на загальноєвропейську фінансову та бюджетну політику. У Берліні чи деінде, здається, багато хто думає, що будь-який кандидат із Франції, економіка якої наразі переживає не найкращі часи, апріорі непридатний для цієї роботи. Так чи інакше, але Москвовічі все ж опікуватиметься у новій Єврокомісії одним із ключових секторів та відповідатиме за питання економічної, валютної та податкової політики одночасно.

Поступки британцям

Натомість за питання, пов’язані з фінансовими послугами, відповідатиме британець Джонатан Хілл. Це дуже до смаку британцям, для яких немає нічого святішого за значення Лондона як загальноєвропейського фінансового майданчика. Британський уряд, певно, вийшов би на барикади в тому випадку, якщо першу скрипку в банківській політиці ЄС грала б людина, яка схильна до політики обмежень та втручань у банківські питання. Обрання Хілла на цю посаду може означати спробу Юнкера втримати британців від спроб вийти з Євросоюзу.

Так само як намагання створити противагу Московічі можна тлумачити й призначення колишніх прем’єр-міністрів Фінляндії Юркі Катайнена та Латвії Валдіса Домбровскіса. Фінський політик опікуватиметься питаннями зайнятості населення, економічного зростання, інвестицій та конкурентоспроможності. Домбровскіс відповідатиме за спільну валюту - євро. До того ж, Московічі стане "звичайним" єврокомісаром, тоді як Катайнен та Домбровскіс будуть віце-президентами Єврокомісії, а отже - вищими за ієрархією в органі.

Шведка-поліглотка в торгівельній галузі

Однією з найважливіших посад у Єврокомісії є пост єврокомісара з питань конкуренції. Він відповідає за функціонування внутрішнього ринку ЄС та є головним антимонопольним "наглядачем". Попередній комісар Хоакін Альмунія виписував один за одним штрафи за порушення антимонопольного законодавства та вдавався до суперечок із такими глобальними бізнес-гігантами, як Google. Замінить нього на цій посаді опинилася датчанка Марґрете Вестаґер. Питаннями зовнішньої торгівлі ЄС у новій комісії опікуватиметься шведка Сесилія Мальмстрем. Зокрема, вона відповідатиме за розробку запланованої угоди про вільну торгівлю між Євросоюзом та США. Під час роботи їй у черговий раз можуть стати в нагоді знання мов - окрім шведської, Мальмстрем вільно розмовляє англійською, французькою та іспанською, також досить добре володіє німецькою та італійською мовами. У минулому складі Єврокомісії, в якій вона обіймала посаду єврокомісарки з питань внутрішньої політики, шведка була найбільшою поліглоткою. Верховною представницею ЄС з питань зовнішньої політики у новому складі комісії, як відомо, стане чинна глава МЗС Італії Федерика Моґерині. З огляду на її незначний досвід роботи, з різних боків останнім часом лунали слова критики на адресу італійки, мовляв, вона - поганий вибір як для голосу Європи у світі.

У Еттинґера буде начальник

Федеральний уряд Німеччини знову висунув на посаду єврокомісара Ґюнтера Еттинґера, який у ще чинному складі комісії Жозе Мануеля Баррозу поки що опікується питаннями енергетики. У Єврокомісії Юнкера він відповідатиме за цифрове господарство ЄС, однак матиме над собою начальника - колишнього прем’єра Естонії Андруса Ансипа, який обійме посаду віце-президента комісії. Деякі європейські політики вважають нове призначення Еттинґера пониженням.

У цілому вся структура Єврокомісії стала новою - не лише сфери відповідальності почасти розподілені по-новому, але й ієрархічна структура комісії стала більш багатоступеневою. Над профільними комісарами тепер стоять сім віце-президентів, які координуватимуть їхню роботу на матимуть більше повноважень. А над самими віце-президентами стоїть ще й нідерландець Франс Тіммерманс, який став чимсь на кшталт "правої руки" Юнкера. За допомогою такої структури Єврокомісії Юнкер сподівається підвищити ефективність її діяльності.

Тож посади нової Єврокомісії тепер розподілені повністю. Однак до формального призначення кожен окремий єврокомісар та кожна єврокомісарка мають пройти перевірку на компетентність та "незаплямованість" особи в профільних комітетах Європарламенту. Набратися сил перед цим випробуванням варто передусім французу П'єру Московічі. Очільник групи німецьких Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) у Європарламенті Герберт Ройль уже говорить про "важке випробування", яке чекає на майбутнього єврокомісара, адже він до цього був одним з відповідальних за проведення Парижем "політики жити в борг". Однак навіть якщо Європарламент має якісь претензії до конкретно взятого комісара, відхилити він може лише призначення усієї комісії. У випадку з комісіями 2004 та 2009 років парламенту варто було лише пригрозити цим, після чого комісарам, до яких були претензії, знаходили заміну.