Українській бути?

Мовна робоча група під керівництвом віце-прем'єра Раїси Богатирьової підготувала свої пропозиції змін до Закону "Про засади державної мовної політики". У ЗМІ поширилася інформація, що група пропонує не надавати мовам нацменшин статусу регіональних. Крім того, нова редакція закону нібито зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови, згідно з пропозиціями робочої групи, є обов'язковим в судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі.

Це підтвердив Deutsche Welle один з членів мовної групи, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Петро Кононенко. «Чиновники, освітяни, юристи чи лікарі, якщо хочуть вивчати якусь регіональну мову, то будь ласка, але не за рахунок державної», - наголошує Кононенко. За його словами, члени робочої групи наполягають, аби у законодавчих змінах було відображено, що члени територіальної громади, які використовують мову національних меншин, мають право ініціювати заходи, спрямовані на її захист, за умови, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту (а не 10%, як зазначено у чинному законі). «Бо за теперішнім законом одна вулиця чи село вже претендує на щось і будуть вимагати статусу для мови, якою вони розмовляють на вулиці», - пояснив Кононенко.

Утім, чи набудуть пропозиції цієї робочої групи юридичної сили поки невідомо, оскільки її склад офіційно не затверджений ніяким документом Кабміну, пояснив Deutsche Welle директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Єрмолаєв. «Якщо офіційна група підтвердить наші пропозиції, то вже тоді чекатимемо юридичної експертизи цих ініціатив», - зауважив Єрмолаєв. Незважаючи на це, члени робочої мовної групи сподіваються, що їхні пропозиції таки стануть «новими законами про державну і регіональні мови».