Нова АЕС в Литві: політична підтримка з Німеччини є, але що з інвестиціями?
7 вересня 2010 р.
Німеччина розуміє ситуацію однобічної залежності Литви від поставок струму, тому готова надати політичну підтримку в спорудженні нової АЕС, заявила Меркель, перебуваючи в понеділок у литовській столиці Вільнюсі. «Ми будемо робити все для того, щоб це будівництво, на яке в Литві є політична воля, мало й нашу політичну підтримку», - сказала Меркель в ході зустрічі з президенткою Литви Далею Ґрибаускайте.
Литва конче потребує спорудження нової потужної електростанції, щоб припинити свою односторонню залежність від поставок струму з Росії. Ця залежність неймовірно посилилася після того, як в останній день минулого року балтійська держава виконала взяте на себе перед вступом до ЄС зобов’язання і зупинила Ігналінську АЕС. Саме ця електростанція з радянськими реакторами такого ж типу, як і на Чорнобильській АЕС, була головним джерелом електроенергії для литовців (постачала 70% струму).
У ФРН розуміють литовську енергетичну ізоляцію
«Ще в процесі закриття Ігналінської АЕС ми завжди казали, що будемо підтримувати Литву в тому, щоб було споруджено нову, сучасну, безпечну атомну електростанцію», - сказала Меркель у Вільнюсі, наголосивши ще й на тому, що не тільки Литва, але й інші балтійські держави перебувають у ще занадто сильній енергетичній ізоляції, все ще не маючи достатнього приєднання до загальноєвропейської електромережі.
Спорудження нової АЕС – це спільний проект усіх трьох балтійських держав разом з Польщею. Щоправда, прогресу в просуванні цієї ідеї поки не так вже й багато. Тому президент Литви Ґрибаускайте наголосила на зустрічі з Меркель, що окрім політичної підтримки, для проекту нової АЕС потрібні європейські інвестори. «Можлива навіть участь Німеччини в цьому проекті», - сказала глава литовської держави. За нинішнього стану речей очікується, що нова АЕС у Балтиці зможе виробити перший струм не раніше 2020 року. На початках проекту його ініціатори розраховували на виробництво вже з 2018 року.
А вдома – геть інша дискусія
Меркель, яка підтримує спорудження нової АЕС в Литві, за жодних обставин не наважилася б навіть подумати про таке у власній країні. Адже нині в Німеччині, яка офіційно оголосила в часи «червоно-зеленого» уряду про свій намір розпрощатися з атомною енергетикою, нині вирують пристрасті щодо проголошеного в неділю енергетичного компромісу уряду. Нинішня «чорно-жовта» коаліція вирішила якщо не скасувати, то принаймні подовжити час роботи німецьких АЕС до максимум 2040 року, замість запланованого остаточного закриття всіх атомних електростанцій до 2025 року.
Леся Юрченко/Наталя Неділько/afp/dpa