Українська авторка німецькою

Увагу видавництва на творчість відомої української письменниці ще кілька років тому звернув австрійський центр міжкультурних обмінів KulturKontakt Austria. "Таня має винятковий літературний талант, вона надзвичайна літераторка з вражаючим відчуттям мови", - зазначила у розмові з DW Клаудіа Ромедер, керівниця видавництва Residenz Verlag, у якому перша збірка оповідань Тані Малярчук вийшла ще 2009 року.

Україна в дзеркалі Сан-Франциско

Головна героїня "Біографії випадкового чуда" Лєна - добросердна дівчина, яка допомагає нещасним людям і бездоглядним тваринам, забуваючи про власне життя. Усі герої книги мешкають у містечку Сан-Франциско, за гротескним життям якого можна побачити прозору алегорію сучасного українського буття. Для німецькомовного читача "Біографія випадкового чуда", вочевидь, допоможе скласти уявлення про сучасну українську антропологію. Наприклад, чому українці п'ють горілку у немислимих для західних європейців дозах? Тому що "горілка - це індикатор морального і матеріального стану суспільства. Її п'ють не тому, що вона є, а тому, що немає нічого іншого. Ані роботи, ані віри, ані майбутнього. Коли з'явиться хоч одне з трьох, горілку не питимуть", - пише авторка.

Втім, сама Таня не вважає, що її тексти допоможуть німецькомовному читачеві краще пізнати Україну. Авторка переконана, що художній переклад не покликаний робити чужу реальність більш зрозумілою, бо реальність, за її словами, поняття надто громіздке й утилітарне, щоб вміститися в одній книжці. "Я проти такого формулювання власної творчості - мовляв, з її книжок можна пізнати Україну. Не можна. Я український письменник, але я не пишу про Україну. Я не читала Маркеса, скажімо, з бажання пізнати Латинську Америку, і так само зараз я не читаю Томаса Бернгарда, щоб пізнати Австрію. Це може бути додатковим бонусом, але не стимулом", - пояснила Таня у розмові з DW.

Без прив'язки до географії

З 2011 року Таня Малярчук живе зі своїм чоловіком Міхаелем Штіллером у Відні. Відірваності від України не відчуває, адже насправді, як вона каже, живе на дві країни. "Я не прив'язана до географії, бо мій офіс - чотири стіни і комп'ютер", - наголошує письменниця. Уродженка Івано-Франківська, нині вона називає себе "реінкарнацією загиблої Австро-Угорської імперії".

Попри літературний успіх, професійною літераторкою Таня себе все ще не визнає. "Мені тридцять років, - каже вона. - Юність-балаган-буфонада закінчилися. Раніше я думала, що ще встигну перекваліфікуватися і зайнятися чимось корисним. Але роки, проведені в літературі, зробили мене калікою: я не вмію і не можу робити нічого іншого, тільки писати". Як каже Таня, у неї було два виходи: або з’їхати з глузду, або прикинутися професіоналом. "Я обрала другий варіант, хоча небезпека першого нікуди не зникла", - іронічно пояснює авторка.

"В Україні стало однією брехнею менше"

Втім, інколи в Тані пробуджується журналістка. Колишня співробітниця українського телемовника "5 канал" та журналіст-розслідувач одного з національних телеканалів України Таня й у Австрії не втратила інстинкту мисливиці за сенсаціями. Минулорічне викриття "літературних здібностей" нинішнього президента України Віктора Януковича, пов'язане з публікацією в Австрії його книги "Opportunity Ukraine", - справа рук Тані.

"Я не могла повірити, що європейське видавництво, яке хоч трохи себе поважає, могло добровільно видати патетичний блуд людини, яка шаленими темпами згортає демократію в себе на батьківщині", - розповідає Таня, котра, провівши розслідування, з'ясувала, що видавництво отримало за видання величезні гроші і, як вона каже, "відіграло у цій безглуздій піар-кампанії роль звичайної друкарні". Журналісти інтернет-видання "Українська правда" дослідили, що текст книги Януковича - звичайний плагіат. Малярчук свої заслуги оцінює скромно: "Моя роль у цій історії була мінімальною, але я тішу себе думкою, що в Україні стало однією брехнею менше".

Безцінні українські письменники

Що стосується української журналістики взагалі, то Таня щиро вболіває за неї, але констатує, що колишнім колегам доводиться працювати "в партизанських умовах, ніби в тилу ворога". "В Україні майже немає незалежного медіа-простору, а телебачення або пропрезидентське, або ретранслятор дебілізації населення", - наголошує вона.

Сучасній українській літературі, яка має багато яскравих імен, за словами Тані, бракує діалогу з іншими національними літературами та платформи, на якій би твори українських авторів обговорювалися та критикувались. "Українські письменники у своїй переважній більшості - аматори, бо, щоб стати професійними письменниками, їм потрібне професійне середовище. А такого середовища нема", - каже Таня і пояснює, що в Австрії та Німеччині книговидання і загалом літпроцес отримують серйозну підтримку від державних, громадських чи приватних інституцій. На ці кошти існують видавництва, переклади, спеціалізовані літературні видання, премії, незалежні літературні будинки, організовуються фестивалі і різноманітні письменницькі стипендії. "Український літпроцес примудряється виживати самотужки, на аматорстві та альтруїзмі, ніхто нікому не платить і ще й пишається цим. Але безкоштовне не має жодної цінності", - наголошує Таня Малярчук.

Презентація німецькою мовою роману "Біографія випадкового чуда" Тані Малярчук відбудеться 18 вересня у Відні.

Tanja Maljartschuk "Biografie eines zufaelligen Wunders", Roman, Residenz Verlag, 2013