Небезпека цунамі в Середземному морі
6 лютого 2005 р.
Але Атлантида - міф. Зони землетрусів у Сердземному морі реальність - навіть якщо сотні тисяч туристів безтурботно проводять відпустку на берегах Греції, Італії та Іспанії. Науковці вже давно вказували на небезпеку. Але лише після катастрофи в Південно-Східній Азії ці застереження були почуті.
Професор географії університету Ессен-Дуйсбург Дітер Келлетат намагається пояснити все наочно. Це як з двома крижинами, говорить він. Вони пливуть назустріч одна одній, труться одна об одну, аж поки одна не налазить на іншу. Тоді верхня крижина так тисне на нижню, що між крижинами починає з великою силою вириватися вода.
Так чи майже так поводять себе і дві земні платформи Африки та Європи. Африканська платформа просувається щороку приблизно на два сантиметри на північ. Там вона натикається на Євразійську платформу. І на стику час від часу трапляються землетруси. Ця зона простяглася від Марокко на заході через Італію та Грецію аж до Туреччини на сході.
Такі землетруси - однаково на суші чи в морі - можуть призвести до жахливих наслідків в усьому середземноморському регіоні, говорить Дітер Келлетат:
У Середземному морі всі береги перебувають під загрозою цунамі. І вони вже скрізь були. Але тут немає системи раннього попередження про цунамі, і досі поширені помилкові уявлення про ризик цунамі в середземноморському регіоні.
Ці ризики поступово усвідомлюють європейські уряди. Оскільки в небезпечній зоні перебуває не одна окремо взята країна, проблемою створення системи раннього сповіщення про цунамі зайнявся Європейський парламент у Страсбурзі.
Великі сподівання парламентарії покладають на супутник "Галілео", який може помічати навіть найдрібніші зміни. Але корисною могла б бути й звичайна система ранного сповіщення. Той, хто вважає, що вона коштуватиме надто дорого, помиляється. Європейський союз має інвестувати не більше 20 мільйонів євро, вважає Дітер Келлетат. Перш за все іспанці, італійці та греки вимагають швидких дій. Приміром, депутат Хав"єр Помес з Памплони в Іспанії:
Важливо, щоб нині з"явилася спільна європейська політика, яка б усе координувала. Бо ризик катастрофи не може нести на своїх плечах якась одна країна. Ми маємо співпрацювати в цій галузі.
Шок повідомлень із Таїланду, Шрі-Ланки та Індонезії вочевидь згуртував європейських парламентаріїв. Голова фракції консервативної Європейської народної партії в Європарламенті Ганс Ґерт Петтерінг разом з представниками інших великих фракцій сформулював проект відповідної постанови:
Цим нині треба займатися всерйоз. І я вимагаю від Європейської комісії зробити необхідні кроки, щоб ми знайшли рішення, які б щонайменше поліпшили нинішню ситуацію. І я дуже радий, що в цьому питанні спільної думки дійшла значна більшість.
Але такої вже великої більшості насправді нема. Деякі депутати застерігають від панікування. Інші ставляться до ідеї скептично, оскільки в маленькому - в порівнянні з океаном - Середземному морі час попередження надто малий. Але такий аргумент жителі прибережних регіонів, які перебувають під загрозою цунамі, відкидають. Ліберальний політик з південної Італії Вітторіо Проді навіть важає його цинічним:
Подивіться на узбережжя Сицілії, Кампанії, Калабрії та Сардинії! На мою думку, така система раннього сповіщення - абсолютна необхідність. Я вважаю, що навіть півгодини вистачить для того, щоб врятувати життя тисячам людей.
Проді знає, про що говорить. 1908 року цунамі зруйнував великі території на його батьківщині. І він хоче боротися за те, щоб люди в італійських провінціях одержали шанс - на відміну від ситуації, яка була сто років тому. І тому він теж очікує, що Комісія Європейського союзу розробить систему раннього сповіщення для Середземного моря.