Не поспішайте роздягатися!

«Если с другом вышел в путь, веселей дорога. Без друзей меня чуть-чуть, а с друзьями – много», - співали школярі у радянські часи.

Для сучасної молоді це особливо справедливо. Завдяки комп’ютеру друзів побільшало. Тепер це не лише сусід Василь, однокласник Петро або колега по роботі Олександр, а Джон з Оклахоми, який, як і ви слухає «хеві-метал», Міхаель з Баварії, з яким ви познайомились у відпустці в Туреччині, або швед Ларс, у якого ви купили запчастини для свого старого «Вольво».

Тепер можна листуватися з друзями по всій планеті – підтримувати контакт із старими товаришами і знаходити нових. Пару кліків і друг чи подруга на дроті, або правильніше сказати – «он-лайн». В Росії та Україні це мережа odnoklassniki, в Німеччині популярні studivz.net або facebook.net.

Їх називають «соціальними мережами». Щоб користуватися ними, треба зареєструватися, повідомивши про себе особисті дані. Дехто не приховує нічого: звички, улюблені фільми чи страви, а також прізвище, адресу, номер телефону, вуз чи школу, в якій навчається.

Паралельне життя в інтернеті

З одного боку, це полегшує спілкування з друзями. Але з іншого, це відкриває шлях до зловживань. Наприклад, до торгівлі особистими даними користувачів. За деякими оцінками, ринкова вартість приватної сфери – 200 мільярдів доларів.

Серед молодих німців мало хто усвідомлює, що це означає. На запитання репортерів, чи має право, скажімо, Facebook торгувати особистими даними своїх користувачів, можна було почути відповідь: «Мені байдуже. Я все одно викладатиму свої фотографії на сайт».

Лише в Європі понад 50 мільйонів людей об’єднані в соціальні мережі й спілкуються в інтернеті, обмінюються фотографіями та відео, листуються. Експерти прогнозують, що до 2012 року ця цифра подвоїться. В Німеччині вже зараз дві третині підлітків ведуть паралельне життя в інтернеті.

Скажи мені, хто ти…

Для рекламної індустрії соціальні мережі – золоте дно. Говорить професор Йорг Бекер, викладач фаху «Інформаційні системи» в університеті Мюнстера: «У соціальних мережах реклама втрачає анонімність і стає персоналізованою. Кожен юзер має власний профіль, тобто його особисті дані. Скільки йому років? Де він працює? Якої він статі? Власники соціальних мереж часто використовують ці дані для персоналізованої, тобто пристосованої до конкретної особи, реклами».

Пошукові системи соціальних мереж спеціально «прочісують» текстові повідомлення в пошуку ключових слів. На практиці це означає, що в того, хто багато спілкується зі своїми друзями в інтернеті про гори, на екрані монітора може з’явитися реклама туристичного магазину.

Інформаційна проституція

За великими рахунком, соціальні мережі не передбачають обмежень використання особистої інформації. Вони працюють за принципом, якщо ніхто не заперечує, значить немає жодних обмежень. «На даний момент соціальні мережі базуються на інформаційній проституції, - каже Гендрік Шпек, професор технічного університету в Карслруе. – На мою думку, умови користування цими мережами відверто суперечать нормам моралі».

Під тиском громадськості в Євросоюзі таки відбулися деякі зрушення. 17 великих компаній-власників інтернет-платформ недавно зобов’язалися покращити захист особистої інформації в інтернеті. Експерти вітають цей крок, але більшість популярних соціальних мереж все одно американські.

Повернути довіру юзерів

І все ж таки професор Йорг Бекер налаштований оптимістично. Він очікує, що комерційні соціальні мережі посилять захист даних своїх користувачів: «Якщо встановити розумні правила, яких дотримуватимуться провайдери, на довгу перспективу їм це буде вигідно. Бо це поверне довіру юзерів. А це в свою чергу сприятиме тому, що ця платформа приноситиме прибуток».

Ріхард Фукс / Роман Гончаренко

Редактор: Євген Тейзе