Наумбурзький собор, або Де Уолт Дісней знайшов свою королеву-мачуху

Наумбурзький собор у федеральній землі Саксонія-Ангальт є головним об'єктом у повторній заявці Німеччини на включення середньовічних пам'яток у районі річок Заале та Унструт до списку Всесвітньої культурної спадщини. У 2017 році заявку в ЮНЕСКО відхилили, запропонувавши допрацювати концепцію, що і було зроблено.

Нова заявка буде розглядатися на засіданні комітету ЮНЕСКО 24 червня - 4 липня 2018 року в Бахрейні. Кафедральний собор святих апостолів Петра і Павла було закладено у 1029-му році. Він поєднує в собі елементи романського і готичного стилів, бо розширення храму робили вже у XIII столітті.

Видатним твором готичного сакрального мистецтва вважаються західні хори цього храму. Фігури, створені невідомим наумбурзський майстром у XIII столітті, вражають своєю природністю і виразністю. Вони зображують дванадцять представників вищих станів, які робили щедрі пожертви на цей храм. Серед них - маркграфиня Ута.

Коли письменника Умберто Еко якось запитали, з ким той хотів би провести вечерю, він назвав саме це ім'я. Ута Наумбурзька (1000-1046) прославилася своєю чарівністю і неприступністю, а її скульптурне зображення у соборі вважається одним з найяскравіших жіночих образів середньовічного мистецтва. При цьому Уолт Дісней взяв цей образ за основу для персонажа королеви-мачухи у "Білосніжці".

Після огляду Наумбурзького собору обов'язково варто прогулятися Старим містом. Будинки на Ринковій площі нагадують про багатство і добробут цього міста, розташованого приблизно за годину їзди на машині від Лейпцига.

У середні віки в цих місцях перетиналися одразу кілька важливих торговельних шляхів. Для їхньої охорони були зведені потужні замки, які зараз також вказані у заявці на надання статусу Всесвітньої спадщини. Один з них - Рудельсбург над річкою Заале.

Загалом навколо Наумбурга в районі Бургенланд, назва якого дослівно перекладається як "Земля фортець", налічується близько трьох десятків замків. Вік багатьох сягає тисячі років. На цьому знімку - замок Ґозек, який служив колись резиденцією пфальцграфа, пізніше відданий під монастир, а потім знову став резиденцією.

За часів Високого Середньовіччя з середини XI до середини XIII століть у районі річок Заале та Унструт налічувалося близько півсотні монастирів. Ченці зробили вирішальний внесок у розвиток цього регіону. Цистерціанська обитель Пфорта була заснована у 1137 році. Ченці з цього абатства проклали тут численні канали для водопостачання та побудували млини.

У монастирі Пфорта досі працює славнозвісна німецька гімназія, відкрита тут у 1543 році. Серед колишніх учнів цієї школи - філософ Фрідріх Ніцше і поет Фрідріх Ґотліб Клопшток. Тутешня бібліотека була заснована у 1570-му році й налічує зараз близько 80 тисяч книг. Вона належить до числа найбільших і найстаріших шкільних бібліотек Німеччини.

Близько тисячі років тому монахи також заклали в цьому регіоні перші виноградники. Сьогодні виноробний регіон Заале-Унструт називають "Тосканою Півночі" (Toskana des Nordens). На фото - виноградник Швайґенберґ.