НАТО надасть Україні 4 мільйони євро на реформи

До самого початку було не зовсім зрозуміло, чи відбудеться це засідання взагалі. Справа в тому, що в цей самий день в українському парламенті Павло Клімкін мав представити урядову програму пріоритетів у зовнішній політиці перед голосуванням Верховної Ради за новий склад уряду. Лише напередодні ввечері стало зрозумілим, що міністр особисто не зможе приїхати до Брюсселя. Втім, це не зупинило його колег, які вирішили провести засідання в режимі відеоконференції, хіба не вперше за всю історії діяльності Комісії, починаючи від 1997 року.

В ході обговорення міністри країн Альїянсу закликали Київ до здійснення реформ. "Йшлося про реформи сектора безпеки, але не тільки. Не забувайте, що НАТО - не лише військова, але й політична організація. Питання демократії, прав людини, боротьби з корупцією є важливими для НАТО", - назвав деякі деталі після засідання посол України при НАТО Ігор Долгов.

Російський фактор

Окрему увагу міністри приділили діям Росії в Криму та на сході України. "Ми суворо засуджуємо триваючу і добре підготовлену Росією дестабілізацію східної України в порушення міжнародного права, в тому числі, постачання танків, сучасних систем протиповітряної оборони та інших важких озброєнь сепаратистам, а також військові дії, які порушують угоди, досягнуті в Мінську у вересні", - написано в спільній заяві міністрів за підсумками засідання.

Міністри засудили розгортання російських військових сил в Криму й Чорному морі та закликали дати "зворотній хід" в питаннях нелегальної анексії Криму та поважати права кримських татар. "Ми закликаємо Росію дотримуватися своїх зобов'язань. Це включає в себе відкликання військ з території України й від кордонів з Україною", - зазначив на прес-конференції по завершенню засідання генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Він також підтримав збереження санкцій щодо Росії, хоча й звернув увагу на те, що питання санкцій вирішується не через структури НАТО. "Санкції необхідні, і вони мають свій ефект", - сказав він.

Членство в НАТО: референдум чи закон?

Не залишилось поза увагою міністрів й питання теоретичної можливості членства України в Альянсі. Павло Клімкін розповів своїм колегам, що головний месидж в питанні зовнішньої політики нового українського уряду - підтримка членства в НАТО. Як пояснив Ігор Долгов, намір українського уряду відмовитися від позаблокового статусу не пов'язаний напряму з можливістю проведення референдуму щодо членства. "Референдум відбудеться не завтра. Спочатку треба змінити закон про внутрішню та зовнішню політику", - сказав він.

Схожу позицію від імені Альянсу висловив і генеральний секретар НАТО. Столтенберг наголосив, що з повагою ставиться до зафіксованої в законодавстві позиції України про позаблоковий статус, втім, готовий так само з повагою сприйняти й інше рішення, коли воно буде схвалено. При цьому очільник Альянсу нагадав, що лише після зміни законодавства і подання Києвом заявки на членство НАТО може розпочати процедуру оцінки відповідності України умовам членства, як в питаннях демократії, верховенства права та боротьби з корупцією, так і у військовій сфері.

Трастові фонди для підтримки України

Практичним рішенням Комісії Україна-НАТО стало започаткування роботи одразу п'яти трастових фондів. Їхнє завдання - допомогти Києву у реформуванні оборонної сфери та в наданні реабілітації солдатам, що воювали в зоні антитерористичної операції. Як розповів Долгов, найкраще забезпечені фінансами фонди, спрямовані на військову реформу. Кожен з них має близько одного мільйона євро, які будуть спрямовані на модернізацію систем зв'язку, в тому числі з метою відмови від використання мобільних телефонів, вдосконалення військової логістики, а також на боротьбу з кіберзлочинністю.

Що стосується соціальних фондів, то тут ситуація дещо складніша. Так, у фонді програми з фізичної реабілітації та протезування поранених військовослужбовців на сьогодні передбачено 700 тисяч євро. Спочатку необхідна сума була визначена українською стороною на базі обчислення прямих потреб для протезування 23-х військовослужбовців, що мають в цьому потребу. Потім, рішення було дещо змінено - за кордон на протезування відправлятимуть лише тих, з ким не може впоратися українська медицина. А для більш простих випадків планують закупити лінію з виробництва протезів.

Найменше коштів у фонді з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців: за словами українського посла, йдеться лише про "кілька сотень тисяч євро". Втім, представник України залишається оптимістичним. "Ми очікуємо, що з реальною реалізацією та з відчутним ефектом цих фондів, дедалі більше країн будуть зацікавлені у внесках до трастових фондів", - сказав він.