Наскільки відкрилась Куба?

Соль Мартенес сидить у затінку свого будинку, розташованого в історичному районі Гавани Ведадо. Задумливо вона дивиться на парочку іспанських туристів, які котять асфальтом валізу на деренчливих коліщатках. Кубинська пенсіонерка, яка не хоче називати журналісту своє справжнє ім'я, задоволена. Вже кілька років вона здає туристам в оренду дві кімнати на верхньому поверсі свого будинку. "Але такого напливу, як зараз, ще ніколи не було, - каже жінка. - За ними прибудуть наступні - подружжя з Німеччини".

Так само й таксист Фран, що відвозить клієнтів Соль до аеропорту, чи, навпаки, забирає їх звідти, не скаржиться на брак роботи. "Ще вчора я мав тур північною частиною острова. Післязавтра повезу клієнтів до долини Віньялес", - розповідає він, вкладаючи валізи й сумки пасажирів до багажника.

Тим часом прибувають і туристи з США

Здавати туристам в оренду приватні приміщення та надавати їм послуги таксі кубинцям дозволено з 2011 року. Загалом список дозволених кубинцям видів підприємницької діяльності налічує майже 200 позицій, у тому числі й такі екзотичні, як заправка запальничок. Утім, добрі гроші заробити можна у тих галузях та професіях, що якось пов'язані з туризмом. А особливо відтоді, як у грудні 2014 року президент США Барак Обама та його кубинський колега - голова Державної Ради Куби Рауль Кастро - оголосили про початок нової ери відносин між Вашингтоном та Гаваною.

"Вперед на Кубу, поки не приїхали американці!" - таким є актульне гасло туристів, які з усього світу прибувають на Острів Свободи. Водночас дедалі більше громадян США відважуються на невеличку подорож на досі "заборонений острів". Лише з початку поточного року Острів Свободи відвідали вже понад мільйон туристів - рекордний показник. Усі готелі, попри постійне зростання добової вартості номерів, заброньовані аж до початку 2017 року. Стає чимраз складніше знайти навіть приватні кімнати. Мов гриби після дощу, скрізь у Гавані відкриваються нові бари та ресторани.

Й досі бракує правової безпеки

Уже кілька років на Кубі триває обережний процес економічної відкритості. Дозволяється більше приватної економічної ініціативи, ухвалено новий закон про закордонні інвестиції, який надає закордонним підприємствам можливість інвестувати в усі галузі кубинської економіки.

Складений кубинським урядом інвестиційний каталог налічує 326 можливих інвестиційних проектів сукупним обсягом 8,2 мільярда доларів США - від птахівництва та виробництва вакцин до спорудження парків вітрової енергетики. Цікавість просто величезна. Вже кілька місяців поспіль глави держав та урядів прибувають один за одним до Гавани.

Здається, це зручний момент для повернення Куби на глобальну економічну сцену. Решті країн Латинської Америки доводиться боротися з корупційними скандалами, девальвацією національних валют та скороченням показників економічного зростання. Але, попри всю ейфорію, інвестувати в Кубу - це й досі справа не без труднощів. Підприємці постійно скаржаться на бюрократичні перепони та брак дії принципів правової держави.

Американські трактори для кубинських кооперативів

У портовому містечку Маріель, розташованому неподалік від Гавани, за два роки функціонування спеціальної економічної зони конкретних рис набули лише 12 проектів. Тут розташовані центральні офіси трьох фірм, що працюють з кубинським капіталом. Одна з них - логістичне підприємство, друга - банк, а також Mariels Containerterminal - заснована за допомогою бразильського кредиту компанія, якою керує PSA International з Сінгапура.

Крім них, у Маріелі облаштувались і мексиканська компанія, що спеціалізується на виробництві та переробці м'яса та м'ясних виробів, фірма з Мексики, що займається фарбами та лаками, а ще бельгійське транспортне підприємство, іспанський виробник продуктів харчування, будівельне підприємство з Бразилії та кубинсько-бразильське спільне підприємство з виробництва тютюнових виробів.

Незадовго до візиту американського президента Барака Обами виробник тракторів Cleber LLC з Алабами отримав зелене світло з Вашингтона і стане першою за останні півстоліття фірмою з США, яка зможе збудувати завод на Кубі. Тож з 2017 року у Маріелі щорічно випускатимуть близько 1000 невеличких тракторів для дрібних фермерів та кооперативів.

Найбільші гальма у Вашингтоні

Поряд з сільським господарством та туристичною галуззю, здається, відразу б на двосторонній основі мали б зафункціонувати й такі насичені потенціалом галузі, як біотехнологічна та фармацевтична. Однак кубинські медикаменти та біотехнологічна продукція й досі не можуть експортуватись до США. На заваді цьому стоїть накладене США ембарго в економічному, торговельному та фінансовому плані.

Власне, саме блокадна політика з боку США є найбільшою інвестиційною перепоною. Пенсіонерка Соль теж не зовсім довіряє американцям. "Їм не варто думати, що вони зможуть перевести стрілку годинника у минуле на 60 років тому. Просто прийти сюди й заробляти швидкі гроші, так не піде. Тут їм слід грати за нашими правилами", - каже вона. Але як туристи американці, певна річ, бажані гості. "Якщо попит й надалі зростатиме, ми, мабуть, підвищимо ціну оренди кімнат", - говорить Соль, мружачи очі.