Навіщо Кремлю європейські крайні праві?

Політолог Антон Шеховцов - науковий співробітник австрійського науково-дослідницького Institute for Human Sciences - вже давно вивчає ультраправих в Європі та їхні міжнародні зв’язки. В інтерв'ю DW він розповів, які цілі переслідують в Росії, налагоджуючи співробітництво з європейськими крайніми правими, чому саме їх часто запрошують як спостерігачів на вибори та в студії російських телеканалів.

DW: Пане Шеховцов, які цілі переслідують ті представники російської верхівки, які підтримують тісні зв’язки з європейськими крайніми правими?

Антон Шеховцов: В Росії є різні категорії людей, зацікавлені у такому співробітництві. Для одних це метод, за допомогою якого вони намагаються надати більше легітимності електоральним процесам в Росії або на пострадянському просторі. Інші зацікавлені у кооперації з крайніми правими для того, щоби підірвати єдність Європейського Союзу та трансатлантичну солідарність. Тобто цілі у російських діячів різні. 

- Давайте поговоримо про першу категорію. Яким чином європейські крайні праві можуть підвищити легітимність виборів в Росії?

- Існує, приміром, в Москві така організація - Асоціація із захисту виборчих прав "Громадянський контроль", яку очолює Олександр Брод. Формально "Громадянський контроль" - це NGO, але ми називаємо такі організації GONGO, тобто, government-organized non-governmental organization (організовані урядом неурядові організації. - Ред.). Ця асоціація займалася, зокрема, менеджментом та координацією так званого референдуму в Криму у березні 2014 року. Саме вона співпрацювала з організаціями на Заході, які набирали відповідних спостерігачів для цього так званого референдуму. 

Такий бізнес з фейковим моніторингом існує вже досить давно - з 2004-2005 років. За цей час склався пул людей, які регулярно приїздять як спостерігачі. Схема така: приїздять представники ОБСЄ, критикують вибори. Одночасно приїздять фейкові спостерігачі, які в камери російського телебачення говорять, що все нормально. В результаті виходить начебто баланс: одні говорять одне, інше - інше, але загалом усе гаразд.

- Ви згадали російське телебачення. Чому саме європейським крайнім правим воно приділяє підвищену увагу?

- Тому що це люди, які майже завжди готові позитивно висловитися про путінську Росію…

- … і цим врівноважити критичні оцінки політики Кремля, що лунають на Заході?

- Це залежить від того, на яку аудиторію працюють російські телеканали. На західну аудиторію використовуються одні наративи - в Росії, мовляв, все добре. Натомість російській аудиторії важливо почути, що модель, яка існує в Росії, набагато краща, ніж в Європі, що туди зовсім не варто прагнути, що Європа загниває, стогне під натиском мігрантів, що права людини не настільки важливі.

- На самому початку ви сказали, що одна з цілей Кремля - підірвати єдність ЄС та трансатлантичну солідарність. Як вирішенню такого завдання можуть допомогти крайні праві?

- У межах співробітництва з крайніми правими переслідується подвійна мета. По-перше, робиться спроба дискредитувати сили мейнстріму, істеблішмент. Приміром, підтримка правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) російськими ЗМІ слугує підриву електорату Анґели Меркель (Angela Merkel), яка має досить жорстку позицію стосовно путінської Росії. Тобто йдеться про вплив на електоральні процеси в окремих країнах Європи.

- А на глобальному рівні?

- Найбільш глобальна мета Кремля - це встановлення нового ялтинського порядку, за якого Росія на легітимних законних підставах отримала би певну сферу впливу.

- І як крайні праві в Європі можуть допомогти досягненню такої мети?

- Шляхом дестабілізації Заходу настільки, що західні спільноти будуть змушені займатися власними проблемами та не звертати увагу на те, що робить Росія. Проблеми в демократичних суспільствах є, і крайні праві, за задумом  Кремля, мають їх посилити, довести до такого стану, за якого нікому вже не буде діла до нехтування ліберально-демократичних цінностей в Росії. В такій ситуації буде легше поділити світ на нові сфери впливу.

- Був час, коли в Москві вважалося непристойним спілкуватися з європейськими крайніми правими…

- … КДБ завжди спілкувався…

- …але хіба зараз дружні, причому публічні контакти з представниками таких європейських кіл не надають респектабельності і російським крайнім правим, не посилюють позиції радикальних націоналістів?

- Ні, я не думаю, що ці два процеси пов’язані. Справа в тому, що російські медіа, використовуючи європейських крайніх правих для легітимації російської зовнішньої або внутрішньої політики, часто не вказують, що ці люди - крайні праві. Про одного просто говорять "депутат Європарламенту", не повідомляючи, від якої фракції. Про іншого - член Австрійської партії свободи, але не пояснюють, що ця партія ультраправа. Іноді таких діячів називають націонал-консерваторами, але ніколи - націоналістами або крайніми правими.