Навчання як фієста: магістерська освіта в Іспанії
12 серпня 2010 р.Катерина Скиталінська навчалась на першому курсі магістерської програми «Культурологія» в Києво-Могилянській академії, коли отримала освітню стипендію в іспанському університеті Деюсто, в місті Більбао. Рішення було швидким: академічна відпустка в рідній академії та відліт до Іспанії. За її словами, процес подачі заявки був не надто складний, адже усе відбувається в режимі он-лайн: потрібно лише надіслати аплікаційну форму, мотиваційний лист, копії оцінок з університету, кілька рекомендаційних листів та сертифікат про знання англійської мови. Цікаво те, що навіть отримавши запрошення від університету та гроші на навчання, необхідно було пройти чотиримісячний курс підготовки. Саме за результатами цього курсу, відбувається остаточний відбір на магістерську програму.
«Що стосується мови, то коли я приїхала, моя іспанська була на нульовому рівні. Я взагалі нічого не знала, казала scusi («вибачте», італ. – прим. автора) замість gracias («дякую», іспан. – прим.автора). Але ми мали інтенсивні мовні курси, по п’ять годин щодня. І, таким чином, через місяць я майже усе розуміла, а через два вже могла говорити, а зараз, після чотирьох місяців, я можу сказати, що вже вільно спілкуюся іспанською», - розповідає Катерина.
Особливості Країни Басків
Додаткові складнощі полягали також у тому, що Більбао – столиця Країни Басків, тому тут дві офіційні мови – іспанська та баскська (euskara – прим. автора). Крім того, баски, за словами Катерини, значно відрізняються від типових іспанців: вони не так емоційно розкуті, менш комунікабельні. Через незнання іспанської, тим паче баскської мови, порозумітись з місцевими жителями в перші дні перебування було не так легко. З цією метою, протягом підготовчої програми студенти прослуховували курс з історії Країни Басків, дізнавались більше про ментальність цих людей, їхні традиції та культуру. А от свій перший день в Більбао Катерина згадує з усмішкою:
«Справа в тому, що тут балкони влаштовані по-іншому, відкрити двері можна лише зсередини. І коли я, не знаючи цього вийшла на терасу, двері, звісно зачинилися. Оскільки квартиру я тоді ще знімала сама, нікого крім мене в помешканні не було, тому і відчинити мені було нікому. Четвертий поверх, вечір, рання весна - потрібно було швидко щось вирішувати. Добре , що універсальне Help спрацювало і мене почув хлопець на вулиці. Рятували мене дві поліцейські машини і одна пожежна з підйомним краном. Отаким був мій перший день в Іспанії», - ділиться спогадами студентка.
Демократичне навчання
Щодо формату навчання, то звісно є відмінності від української методики викладання. За словами Катерини, навчання в Деюсто більше націлене на індивідуальну роботу, лекцій не так багато. Більшість часу студенти проводять в бібліотеках, працюючи над власними дослідженнями.
«Тут до речі, не існує такого поняття, як здати роботу пізніше, після дедлайну (кінцевий термін здачі – прим. автора) її просто не приймуть. Але взагалі, тут все значно демократичніше. В Україні викладачі більше тримаються на дистанції від студентів, а тут такого немає. Тут професор може спокійно бути твоїм другом. Це абсолютно нормально, коли після закінчення курсу професор і студенти влаштовують вечірку або ідуть в бар, п’ють вино чи калімоччо (ісп.Kalimotxo – коктейль з коли та червоного вина, традиційний напій студентів-басків – прим. автора). Після цього можуть піти усі разом на якусь фієсту чи потанцювати разом з викладачами, а на наступний день прийти на семінар і працювати в звичному режимі. Тут це вважається цілком нормальним», - каже Катерина.
Про подальші кар’єрні можливості випускників-«еразмусів» Катерина ще не замислювалась, оскільки попереду ще 16 місяців навчання. Та і питання чи залишатись працювати в Іспанії, чи повертатись в Україну поки що не вирішене: «Насправді зараз в Іспанії дуже високий відсоток безробіття, наскільки мені відомо, майже найбільший в Європі. І спілкуючись з місцевими іспанськими студентами, я зрозуміла, що навіть для них дуже важко знайти роботу, особливо тут, в Більбао. Сказати по-правді, я навіть не знаю, як в Україні приймають дипломи про магістерську освіту закордонного зразка, але хочеться сподіватись, що приймають «на ура». Але навіть, якщо такий диплом в Україні не буде котуватись, то думаю, можна буде продовжити магістерську в освіту і в Україні», - вважає стипендіатка.
Додаткові можливості для українських студентів
Хорошою новиною для усіх охочих продовжити освіту за кордоном є те, що Європейська комісія виділила додаткових п’ять мільйонів євро на фінансування вищої освіти для студентів із України, Білорусі та Молдови. В рамках освітньої програми «Еразмус Мундус» (Erasmus Mundus) шість українських університетів протягом чотирьох років співпрацюватимуть, зокрема, і з іспанським університетом Деюсто в Більбао. Але можливість отримати стипендію є в усіх українських студентів – незалежно від університету.
Автор: Євгенія Куца
Редактор: Євген Тейзе