Які шанси у правих популістів на виборах до Європарламенту?
23 травня 2019 р.
Коаліція консерваторів з Австрійської народної партії (АНП) та правих популістів із Австрійської партії свободи (АПС), яка лише півтора року попрацювала в Австрії і розсипалася після публікації скандального відео з Ібіци, багатьма правими у Європі сприймається як можливий варіант приходу до влади. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан називав це "моделлю для Європи", коли молодий австрійський канцлер Себастіан Курц (Sebastian Kurz) - на прізвисько "консервативний вундеркінд" - вступив у коаліцію зі "свободівцями" з АПС.
У тих країнах ЄС, де праві популісти не мають власної абсолютної більшості, як це є в Польщі або Угорщині, вони намагаються прийти до влади, вступаючи у коаліцію з консерваторами. Таким є план для Італії, у якій, проте, співвідношення сил виглядає протилежно. Партія праворадикального міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні "Ліга Півночі" там уже стала найсильнішою політичною силою. Консервативна партія "Вперед, Італіє!" екс-прем'єр-міністра країни Сільвіо Берлусконі та неофашистські "Брати Італії" залюбки сформували б із партією Сальвіні новий уряд.
Зовсім іншою є ситуація в Німеччині, де християнські демократи різко відкидають будь-яку співпрацю із меншою правопопулістською партією "Альтернатива для Німеччини" (АдН). В Іспанії консервативна Народна партія наважилася вступити у коаліцію з правими популістами із партії "Вокс" на регіональному рівні і дорого поплатилася за це на загальнонаціональних виборах наприкінці квітня. Виборці не захотіли віддавати голоси за консервативну партію, яка вішається на шию крайнім правим.
Коаліція із крайніми правими - модель лише для кількох країн ЄС
У Фінляндії "права модель" - ліберально-консервативна коаліція із правими популістами із партії "Істинні фіни" - протрималася чотири роки. Однак під час останніх виборів у квітні незначну перевагу отримали соціал-демократи. Чи увійдуть "Істинні фіни" до майбутньої коаліції - невідомо, переговори тривають. У Швеції різноманітні партії підтримують уряд меншості соціал-демократів, аби запобігти приходу до влади сильної правопопулістської партії "Шведські демократи". У Данії консервативно-ліберальний уряд толерується правими популістами, які за результатами останніх виборів стали другою за величиною політичною силою у країні. Натомість у Бельгії, за прогнозами, фламандські націоналісти з сильним правим ухилом за результатами виборів у неділю, 26 травня, мають усі шанси потрапити до правлячої коаліції.
У Франції ліберальна партія чинного президента Еммануеля Макрона та праві популісти довкола Марін Ле Пен ведуть запеклу боротьбу перед виборами до Європарламенту, на яких можуть набрати приблизно рівну кількість голосів. Однак можливість коаліції з "Національним зібранням" (раніше - "Національний фронт") Ле Пен всі інші французькі партії виключають. При цьому в Національній асамблеї - нижній палаті французького парламенту - праві популісти мають лише вісім мандатів із 577.
Праві популісти отримають більше місць у Європарламенті
Погляд на 28 країн-членів ЄС доводить, що ситуація із правими популістами у різних країнах відмінна. Однак прогнози щодо виборів до Європарламенту, які відбуваються цього тижня, однозначні - праві популісти за їхніми результатами отримають більше місць у парламенті, ніж мають зараз (Див. графік). За даними опитувань, загалом праві популісти претендують на 20 відсотків мандатів - однак на даний момент вони розподілені між трьома різними фракціями.
Лідер італійської "Ліги Півночі" Маттео Сальвіні за допомогою американського правопопулістського політичного консультанта Стіва Беннона хоче сформувати новий правий альянс. На минулих вихідних у Мілані з цією метою зустрілися представники 11 партій. Австрійська АПС та німецька АдН також входять до даного альянсу. Прогнозується, що він отримає близько 70 місць у Європарламенті, тобто близько 10 відсотків мандатів. Ще не долучилися до альянсу польські праві популісти із "Права і справедливості" (ПіС) та партія "Фідес" угорського прем'єра. Віктор Орбан ще остаточно не визначився, залишатися йому та його прибічникам у лавах фракції християнських демократів - попри великий спротив цьому з боку інших членів фракції - чи об'єднатися із іншими крайніми правими в одній із трьох фракцій.
На європейському рівні коаліція християнських демократів із правими популістами, як в Австрії, практично неможлива. Фракції соціал-демократів і християнських демократів, які донині є найбільшими у Європарламенті, виключили можливість співпраці із крайніми правими. Очільник аналітичного центру European Policy Centre у Брюсселі Яніс Еммануілідіс не очікує, що всі євроскептики, націоналісти та праві популісти зможуть об'єднатися в Європарламенті нового скликання. "Перед виборами праві дуже зацікавлені в тому, аби здаватися максимально об'єднаними. Так вони можуть сказати, що змінюватимуть Європу зсередини. Це сильний аргумент, у тому числі на національному рівні. Однак за лаштунками можна побачити, що між цими силами, налаштованими критично до ЄС, існують чималі відмінності", - зазначив експерт у розмові з DW. За його словами, навіть у таких питаннях як міграція між різними політичними силами крайнього правого флангу існують відмінності, а між їхніми лідерами - суперництво. "Такі сильні особистості, як Сальвіні, Орбан або Качинський, не бажають нікому підпорядковуватися. До того ж усі вони виступають на позиціях першості своєї країни. За таких умов стабільну коаліцію на європейському рівні уявити важко", - зазначає Еммануілідіс.
Наслідки австрійського скандалу
Питання того, чи вплине скандал в Австрії на підтримку правих популістів під час виборів до Європарламенту, викликає різні оцінки. Політичні суперники, звісно, на це сподіваються. Однак скандали з фінансуванням партії Марін Ле Пен або німецької АдН не примусили їхніх прихильників відвернутися від цих партій. "Виборці правих партій не дуже задумуються над етичною поведінкою, для них важливий протест. На вибори до Європарламенту загалом події в Австрії матимуть незначний вплив", - прогнозує експерт аналітичної організації Votewatch Давід Феррарі.
Після скандалу австрійська АПС одразу змінила передвиборчу кампанію. Генеральний секретар партії Гаральд Вілімскі (Harald Vilimsky), провідний кандидат від партії на виборах до Європарламенту, нині подає свою політичну силу як жертву спрямованої кампанії "лівих ЗМІ". Зрештою, зазначив політик в ефірі австрійського телебачення, кожен хоч раз у житті був п'яним і молов нісенітниці. Колишній очільник партії й фігурант скандального відео Гайнц-Крістіан Штрахе (Heinz-Christian Strache) виправдовував свою корупційну пропозицію, зроблену начебто племінниці російського олігарха на віллі на Ібіці, тим, що він начебто перебрав алкоголю. "АПС спробує перетворити лимон на лимонад і наполягатиме на змові проти себе. Тоді як політичні супротивники правих у Європі отримали поживу для їхньої версії, за якою популісти співпрацюють з Росією і отримують звідти фінансову підтримку", - вважає Феррарі.