Непрозора реформа Конституції

Обговорення змін до Конституції України стало найгарячішою темою дводенних дебатів у Києві правозахисників, громадських активістів, дипломатів, політиків та експертів України, Німеччини та представників Євросоюзу. Як зазначив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, ухвалення парламентом у першому читанні закону про децентралізацію сталося на шкоду його якості і без урахування думок громадськості. "Робоча група Конституційної комісії мала лише три закритих засідання, після чого через два тижні проект закону був проголосований у Верховній Раді без жодного обговорення", - зазначив правозахисник.

Обурення незгодних з кулуарною підготовкою конституційних змін спричинилося до масових протестів 31 серпня, вибуху гранати біля будівлі парламенту та арештами активістів і незгодних політиків. Експерт Консультативної Місії ЄС в Україні Роберт Біор висловив здивування рекордними темпами підготовки змін до Конституції. В ЄС цей процес забрав би, за його словами, від одного до двох років. "Я розумію, що Україна знаходиться в цейтноті через зобов'язання, які вона взяла в межах Мінських угод. Але краще рухатися повільно, але більш якісно готувати важливі документи зі змін Основного закону ", - сказав Біор.

Політики проти юристів

Член робочої групи, яка готувала проект закону, екс-депутат Верховної Ради Віктор Мусіяка звернув увагу на парадокс: президент України Порошенко і західні союзники України підтримують зміни до Конституції, а експерти всередині України виступають проти. "Насправді парадоксу немає. Політики хочуть якнайшвидше завершити військовий конфлікт на Донбасі політичними методами, тоді як експерти бачать юридичні протиріччя закону про децентралізацію і величезні небезпеки, який він містить", - сказав Мусіяка.

Представник Української Гельсінської групи з прав людини Володимир Яворський висловився за те, щоб проекти конституційних змін були приведені у відповідність до європейських норм. Зокрема, експерт запропонував виключити положення, які звужують право громадян на захист. А також визнати юрисдикцію міжнародних судів в Україні і надати громадянам право оскаржити закони в судах, якщо вони вважають, що ці акти порушують їхні права.

Ще далі запропонував піти правозахисник і член громадської науково-експертної ради при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Сергій Щетинін. На його думку, громадськості України слід домагатися призупинення внесення змін до Конституції до ухвалення парламентом закону про забезпечення виключного права народу України на зміну конституційного ладу. "Це право закріплено в нинішньому тексті Конституції, і воно постійно зневажається владою. Кожен новий президент хоче перекроїти Конституцію під себе", - заявив Щетинін.

Найважливіша реформа

Депутат Верховної Ради Наталія Веселова заявила, що її фракція "Самопоміч" голосувала проти закону про децентралізацію, що призвело до напруженості у відносинах з партнерами по коаліції з БПП. "Ми безсилі у спробі провести свої поправки до конституційних змін. Адміністрація президента їх просто ігнорує", - сказала Веселова.

Підсумовуючи дискусію, Віктор Мусіяка нагадав, що Конституція піддавалася нескінченним змінам з боку кожного президента. Натомість, Основний закон в досі не запрацював як норма прямої дії. "Конституція України перестала бути легітимною. Тому варто створити представницький орган з розробки абсолютно нового Основного закону у відкритому режимі і з залученням широких кіл громадськості та експертів, і затвердити нову Конституцію на всеукраїнському референдумі", - сказав Мусіяка.

Голова фракції "Зелених" в німецькому бундестазі Ребекка Гармс на завершення конференції "Київський діалог" сказала, що вважає проблему змін конституції одним з найважливіших викликів, які постали перед Україною. Вона заявила, що реформа основного закону потребує підтримки. "Це має бути відкритий процес, щоб громадяни були згідні з усіма змінами. Щоби за них не проголосувала незначна більшість у парламенті, а українцям залишилося тільки виконувати ці рішення", - впевнена Ребекка Хармс.