Місцеві вибори у Молдові: й далі курсом на ЄС?

У майбутньому в адміністративних районах Молдови влада не зосереджуватиметься в руках окремих партій: проєвропейським ліберальним демократам, демократам та лібералам, а також проросійським соціалістам і комуністам доведеться домовлятися про коаліції. Згідно з офіційними даними, проєвропейські політичні сили здобули більшість голосів у 25 районах, а соціалісти та комуністи перемогли в семи.

Обирали близько 900 голів міст та сіл та понад 10 тисяч депутатів місцевих рад у 32 районах, а також у великих містах на кшталт Кишинева та Бєльців. Явка на цих виборах була доволі низькою: лише 49 відсотків з 2,8 мільйона громадян Молдови з правом голосу прийшли на дільниці.

У столиці Молдови - Кишиневі - жоден з кандидатів на пост мера міста не отримав необхідної більшості голосів. Представник Ліберальної партії, чинний мер Дорін Кіртоаке набрав 37,5 відсотка голосів, його конкурентка - кандидатка від Партії соціалістів Зінаїда Гречана - 35,95 відсотка голосів. Таким чином, мера Кишинева оберуть у другому турі виборів, який відбудеться за два тижні, 28 червня.

Сумнівні бізнесмени при владі

З неочікувано високим результатом у місті Бєльцях переміг молдовський бізнесмен Ренато Усатий. Очільник нової політичної сили "Наша партія" здобув 73 відсотки голосів. Усатий - противник угоди про асоціацію Молдови з ЄС та називає себе "другим Лукашенком". Влада Бєльців напередодні виборів оголосила про намір винести на референдум питання про розширення автономії, опитування обіцяли провести ще цього року.

У місті Оргієві у першому турі на виборах мера перемогла ще одна неоднозначна постать - бізнесмен Ілан Шор. Утім, проти нього триває розслідування у зв’язку з нещодавнім банківським скандалом у країні. Його звинувачують у причетності до виведення з трьох банків за кордон близько одного мільярда доларів. За даними Центрального банку країни три молдовських фінансових інститути незадовго до парламентських виборів у листопаді 2014 року видали низку кредитів загальною сумою у 900 мільйонів євро. Припускають, що частина цих грошей осіла у російських банках.

Республіка Молдова перебуває у глибокій політичній кризі. За кілька днів до місцевих виборів прем’єр-міністр Кирило Габуріч, який представляє ліберальних демократів, неочікувано подав у відставку. Його підозрюють у підробці шкільного атестата та, відповідно, неправомірному вступі в університет. Габуріч очолював уряд меншості, який сформували Ліберально-демократична та Демократична партії, та з яким мирилися комуністи.

Представники третьої проєвропейської сили, Ліберальної партії, не брали участь у формуванні уряду. Перед початком нових коаліційних переговорів ця політична сила вимагає покарати винних у банківському скандалі. Оскільки результати місцевих виборів для Ліберальної партії виявилися хорошими, а у другому турі виборів мера Кишинева кандидат від цієї політичної сили має непогані шанси на перемогу, ліберали сподіваються отримати більший вплив при формуванні наступного уряду.

Загроза дефолту

Відставка прем’єр-міністра мала наслідки і для фінансової сфери. Візит представників Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Молдову, який був запланований на понеділок, 16 червня, раптово скасували. Таке рішення ухвалене через затягування ліквідації трьох найважливіших молдовських банків, які фігурували у фінансовому скандалі. Експерти вважають, що Молдові без підтримки МВФ загрожує дефолт.

Посол ЄС у Кишиневі, Піркка Тапіола, поділяє стурбованість. Він закликає політиків не затягувати процес формування нового уряду. Якщо Молдові не вдасться підписати угоду з МВФ, економічні наслідки "як у коротко-, так і у довгостроковій перспективі будуть негативними", вважає Тапіола.