Гриневич розчарована позицією угорців щодо закону про освіту
26 вересня 2017 р.
Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич розчарована наміром уряду Угорщини блокувати рішення Європейського Союзу для зближення з Україною у зв'язку з законом "Про освіту", який підписав 25 вересня президент Петро Порошенко. Міністерка закликала офіційний Будапешт вислухати аргументи Києва щодо положень закону про мову викладання в навчальних закладах.
"Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, зокрема угорського походження, також мали європейські перспективи", - розповіла Гриневич в ефірі телеканалу "112 Україна" у вівторок, 26 вересня.
Міністерка наголосила, що Україна не має наміру закривати школи, де викладають мовами національних меншин, а хоче розширити викладання українською мовою в цих школах. Закон "Про освіту" в новій редакції не порушує міжнародні зобов'язання України, додала Гриневич. Права нацменшин порушуються, коли вони, отримуючи шкільну освіту в Україні, не знають державної мови, а потім не мають можливості вступати до вищих навчальних закладів і влаштовуватися на державну службу, пояснила міністерка. Вона анонсувала свою зустріч 27 вересня з міністром освіти Румунії, а 19 жовтня - з міністром освіти Угорщини.
"Замість таких ультиматумів ми були б дуже вдячні за відкритість керівництва Угорщини почути нас, наші аргументи, ті плани, які ми хотіли б реалізувати для маленьких українців зі шкіл з мовами національних меншин", - додала Гриневич.
Про що йдеться в законі
Згідно із законом "Про освіту" в новій редакції, мовою освітнього процесу в навчальних закладах України є державна мова.
Представникам корінних народів і національних меншин України "гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти". Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, також гарантується право на вивчення рідної мови в державних і комунальних закладах освіти або через національні культурні товариства. У закладах освіти також можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Міжнародна критика
Закон розкритикували в Болгарії, Угорщині, Греції та Румунії. Ці країни поскаржилися на Київ до Ради Європи і ОБСЄ. На думку їхнього керівництва, закон може торкнутися прав меншин, які проживають в Україні, на здобуття освіти рідною мовою. 21 вересня президент Румунії Клаус Йоганніс скасував свій візит до України через ухвалення закону.