Міжнародна мистецька резиденція… у селі під Києвом

До Музичів Алевтина Кахідзе перебралася з мегаполісу. Ідея проекту з’явилася в неї після участі в схожих програмах за кордоном, під час яких вона мала змогу жити та малювати в Європі. Така форма творчості, на її думку, гарно вписується в контекст розвитку сучасного мистецтва. Для натхнення українська глибинка нічим не гірша за європейську, вирішила Кахідзе і почала запрошувати іноземних художників пожити і пропрацювати в Музичах. Нині тут мешкає, зокрема, німецький митець Тобіас Розенбергер.

Натхнення з українського села

Розенбергер – уже третій митець із Німеччини, який бере участь у проекті Кахідзе «Розширена історія Музичів». У своїй творчості він поєднує театр, медіа-арт та образотворче мистецтво, за що вже неодноразово був відзначений міжнародними нагородами. Для нього дуже важливо творити в різних місцях, адже це – щоразу свіжі ідеї. Нині він живе і працює у Китаї та Німеччині. З Алевтиною Кахідзе познайомився під час перших відвідин України. У той момент Тобіас одразу зрозумів, що пожити в такому селі – це те, чого не вистачає його творчості, тобто зміни.

У розмові з Deutsche Welle митець розповів, що його не лякає перспектива пожити в глухому українському селі: «Я сам виріс у сільській місцевості, на півдні Німеччини, у Баварії, тому можу запевнити, що все в Музичах для мене буде дуже близьким». Навіть присутність тварин на подвір’ї його тішить: «Думаю, атмосфера буде теплою і затишною. Багато що нагадуватиме мені мій батьківський дім». Тобіас пробуде в Україні до початку вересня. Каже, що не планував конкретних проектів на цей період. У Музичах продовжуватиме те, чим займався до цього. Себто поводитиметься природно і буде собою.

Творчість на свіжому повітрі

У середньому 10-14 днів творці мешкають в авторській майстерні Алевтини Кахідзе. Готувати якісь арт-проекти в Музичах гості не зобов’язані – вистачить лише їхньої присутності в забутій Богом місцинці, впевнена Алевтина Кахідзе. Художникам пропонують презентувати власні доробки в київському Центрі сучасного мистецтва та на час перебування безплатно надають у розпорядження майстерню і велосипед. Щороку авторка ідеї разом із чоловіком приймає по два резиденти.

Детально ознайомитися з умовами проживання у Музичах ще до приїзду художники можуть на сайті Алевтини. Вона повідомляє про те, як робити закупи, користуватися транспортом та навіть спілкуватися із домашніми тваринами – чотирма собаками та двома кішками. Щодо міжкультурного діалогу, то іноземців з місцевим населенням розділяє мовний бар’єр – достатніми знаннями англійської музичани не володіють. На жаль, уряд України фінансуванням таких проектів не займається, а тому витратну частину Кахідзе бере на себе.

Село і мистецтво

«Розширену історію Музичів» уже писала німкеня Романа Шмаліш, котра приїхала до українського села з Берліна власним авто, заснувала тут «мобільний» кінотеатр, який дозволяв переглядати фільми в будь-якій точці Музичів. Щоправда, охочих його відвідати набралося тоді всього сім. «Якщо брати до уваги невелику кількість населення Музичів, то така цифра є непоганим результатом. До того ж цікавих, котрі кидали оком, але йшли собі далі, було набагато більше», - розповідає організатор мистецької резиденції Алевтина Кахідзе.

А от швейцарець Роланд Рус приєднав каністру з фарбою та вбудованою щіткою до велосипеда і створив суцільну розмітку посеред сільської дороги. «Більшість селян упевнені, що художник має писати картини тільки на мольберті, їм важко зрозуміти, що витвір мистецтва може народитися на шосе, тому багатьох побачене, м'яко кажучи, здивувало», - зізнається власниця майстерні.

Автор: Яна Сасіна, Христина Бондарєва
Редактор: Христина Ніколайчук