Міжнародна експедиція "Москва - Марс": експеримент завершено
14 липня 2009 р.
Експеримент московського інституту біомедицинських досліджень "Марс 500" був задуманий для того, аби розширити обсяг знань про Червону планету для підготовки справжньої місії до неї, яка може відбутися за кілька десятиліть. Кожен з учасників міг перервати свою участь в експерименті, не вказуючи причин, але усі протрималися.
Початок "космічної мандрівки"
За хвилини перед тим, як важкі сірі двері контейнера, переробленого на космічний корабель, остаточно зачинилися і 105-денна "місія на Марсі" нарешті почалась, 28-річний капітан бундесверу Олівер Кнікель вже був сповнений нетерпіння. "Можна порівняти це почуття, напевне, з фіналом чемпіонату світу з футболу. Ти перебуваєш у напруженні, але хочеш якнайшвидше вийти на поле і показати, чого вартий",-сказав Кнікель 31 березня.
Чотири росіянина, француз і німець гідно впоралися з польотом на Червону планету. Три з половиною місяці в ізоляції, маючи лише радіозв’язок з зовнішнім світом, а передача і прийом радіосигналів за космічних відстаней триває нескінченно довго, за земними поняттями.
У принципі, за надзвичайної ситуації перервати експеримент було можливо, пояснює Йоганн-Дітріх Вьорнер з Німецького центру повітряних та космічних польотів: "Ми не знаємо, яким чином поведуть себе насправді люди, якщо їх піддати такій ізоляції, як буде функціонувати між ними психологічна ситуація, наскільки прийнятним буде харчування, як налаштується на це організм".
"Дім-2" за спартанських умов
Заради науки шістьом "астронавтам" довелося ділити протягом понад трьох місяців приміщення площею 180 квадратних метрів, за комфортом схоже на автомобіль-кемпінг 50-х. Це наче у реаліті-шоу: відрізані від світу, але усе-таки в центрі Москви.
За три з половиною місяці експерименту добровольці пережили усі можливі ускладнення реального космічного польоту: ламались прилади, відбувалась розгерметизація станції, виходили з ладу тренажери. На завершальному "відрізку" шляху був втрачений зв'язок з Центром управління польотами.
Розпорядок дня був заданий фахівцями: вісім годину сну, вісім годин роботи, вісім годин вільного часу. Під час "польоту", за штучного освітлення, на "борту" вирощувалися полуниці та проводилось безліч медичних тестів.
15 тисяч євро плюс неоціненний досвід
У складі екіпажу, поряд з військовим інженером з Німеччини Олівером Кнікелем, працювали професійні астронавти, пілот аеробусу, лікар та викладач фізкультури і спорту. Екіпаж очолював 34-річний космонавт-дослідник Сергій Рязанський.
Пікантна подробиця - кожен учасник експерименту отримає за трьохмісячну "космічну подорож" по 15 тисяч євро, а ще преміальні за успішно виконані наукові тести. Але це - не рахуючи колосального досвіду, який виніс кожен з учасників "екіпажу на Марсі".
Олівер Кнікель так сформулював свої очікування: "Вперше у мене з'явилась нагода провести час настільки цікаво. Сподіваюсь, що ми зберемо великий багаж знань. Якщо ми дізнаємося, як впливає тривала ізоляція на фізичний і психічний стан людини, то одного дня зможемо вирушити у реальну місію на Марс".
Справжнього польоту чекати не один десяток років. У ближчій перспективі - розгортання "місячної станції". Але науковці тепер принаймні знають, хоча б у теорії, якого роду несподіванки можуть спіткати у космічній Одисеї.
Автори: Захар Бутирський/ Крістіна Наґель
Редактор: Тетяна Бондаренко