Музей "врятованих літер" в Берліні

У берлінському музеї літер (Buchstabenmuseum) сьогодні можна побачити приблизно 500 експонатів. Музей перебуває на стадії розвитку, отож його окремі закутки дуже нагадують склад, в чому тим не менш можна знайти певну романтику.

Керівники закладу – Аня Шульц (Anja Schulz) та Барбара Дешант (Barbara Dechant). Барбара – художник-графік, Аня – професійний музейний працівник.

Біла Ö та жовта W

Великі літери, і тим більш тривимірні об'єкти, виглядають дуже декоративно та стильно. Літера Ö, яка світиться білим матовим пластиком, нагадує вушастий силует Міккі Мауса. Цей експонат подарував музею архітектор, який вирішив, що тут – найкраще місце для літери. Колись ця літера Ö була частиною вивіски магазину Lichthaus Mösch, де продають лампи та люстри. Магазин працює донині, проте має вже іншу вивіску. Літери старішають, виходять з моди шрифти, які для них використовували.

Масивну жовту літеру W з тонкою білою неоновою трубкою зпереду знайшов перехожий просто на вулиці. Протягом багатьох років ця літера простояла в нього вдома, проте він не міг придумати, де її використати, а викинути рука не піднялася: все ж унікальний об'єкт, частина живої історії міста.

Є багато причин, чому старі написи стають непотрібними. Магазини та підприємства банкрутіють, їхні власники змінюються... Щось називають по-новому, як-от кінотеатр «Filmpalast» перейменували на «Astor Film Lounge»; злилися Dresdner Bank та Commerzbank. Фірми змінюють логотипи та «почерк» вивісок, аби відповідати часу.

Вивіска з дна річки

Одна з перлин колекції – величезна вивіска Zierfische (тобто «акваріумні рибки»), яка повністю зберіглася та функціонує, тобто світиться жовтим неоновим світлом. Її літери імітують прописний шрифт, що характерно для старих вивісок. Жовтий курсив Zierfische колись прикрашав східно-берлінський зоомагазин. Ескіз виготовив у 80-ті роки художник Манфред Гензике (Manfred Gensicke). Аня та Барбара відшукали чоловіка, і виявилося, що він досі пише так само, як була «написана» славнозвісна вивіска.

До речі, після того, як цю вивіску встановили в музеї, до його власниць звернувся один з берлінських фотографів та подарував рулон ватману, який він колись знайшов у мусорному контейнері. Це був оригінал архітектурного плану фасаду зоомагазину! Рулон розгорнули, розгладили та вивісили біля оригінального напису та стендів, де розповідається про його створення та історію, а також про художника Гензика.

Якось увечері до музею надійшов лист із фотографією вивіски зі стіни дрезденського компютерного заводу Robotron. На той момент напис вже зняли зі стіни та поклали на асфальт. Невдовзі автор листа зателефонував до музею: він побачив ці літери в контейнері із будівельним сміттям. Працівники музею попросили, аби чоловік не відходив від контейнера, замовили телефоном машину в Дрездені, в яку і перевантажили літери. Вже через дві години чоловік, що знайшов вивіску, привіз її до берлінського музею.

Ще одна історія, не менш драматична. Співробітники збанкрутілого універмагу Hertie влаштували демонстрацію протесту, в кінці якої на очах фотографів та телеоператорів втопили в річці Шпрее червону вивіску, яку раніше відвінтили зі стіни супермаркету.

Аня дізналася про цю акцію, домовилася із демонстрантами і після закінчення фотосесії напис виловили з річки та подарували власниці музею.

Дешевше та ефективніше

Головна зала музею – чорна, і зрозуміло чому: палаючі неонові вивіски особливо ефектно виглядають у темряві. В музеї є ще декілька невеличких кімнат з білими стінами – там зібрані сині, червоні, жовті, зелені літери та вивіски. Один з експонатів синьої зали – величезна літера U, яка раніше розташовувалась над входом до метро (німецькою – U-bahn). Зараз входи до німецької підземки оздоблені значно меншими літерами, надрукованими на скляному пластикові. Сьогодні взагалі можна рідше побачити написи із літер та слів, що складаютсья з окремих елементів. Тепер цю технологію вважають занадто дорогою, куди легше друкувати літери на чотирикутній вивісці.

В жовтій залі музею розмістили розібрану на частини велику літеру R. У повітрі вісить її жерстяний корпус, перед ним – біла неонова лампа, довгі шурупи, якими лампу прикріплюють до корпусу, потім жовте скло та металічна рамка, на якому воно трималося. За корпусом на тонких волосінях висять гайки. Літера розятнута у просторі, наче гармошка.

Існує 10-15 типових конструкцій літер для вивісок, але в музеї можна знайти і унікальні розробки. Наприклад, два слова Wäsche («білизна») та Kleber (Клебер – ім'я власника магазину) написані у два шари тонкими неоновими літерами. Спочатку загорялося біле слово Wäsche, потім червоне Kleber. Вивіска миготіла. Зараз таку «блимаючу конструкцію» вважають застарілою: виявилося, що вона привертає менше уваги, аніж вивіски, що горять постійно – на останні і дивитися приємніше.

Автори: Андрей Горохов / Альона Павленко
Редактор: Захар Бутирський