Музей Checkpoint Charlie

Американський караульний будиночок на жвавій Фрідріхштрассе добре відомий мешканцям німецької столиці. У вікні його споруди сьогодні перехожі можуть побачити портрет сивого чоловіка. Під фото - дати його народження і смерті «1914-2004». Це портрет Райнера Хільдебрандта, засновника і першого директора музею Checkpoint Charlie. Понад два роки тому керівником закладу стала його дружина, Олександра Хільдебрандт, яка родом з Києва.

„Музей було створено 1962 року моїм покійним чоловіком. Відразу після побудови Берлінського муру він відкрив цей музей на знак протесту проти цієї акції. Відразу після побудови муру він спитав себе „Що я можу зробити?” проти цього, як можу висловити свій протест. Досвід у нього був ще з часів Гітлера. Він боровся і після війни – проти несправедливості в радянському секторі”.

Спочатку експозиція музею тулилася в трьох невеликих кімнатах. Пізніше експонати були зібрані в будинку біля Checkpoint Charlie, де музей розташований і сьогодні. Розповідає Олександра Хільдебрандт:

„У нас є оригінальна уніформа Пала Малетера, єдиного вищого військового офіцера, який 1956 року перейшов на бік борців повстання в Угорщині. У нас є друкарська машинка Вацлава Гавела, на якій він друкував свої листівки із закликом до революції у Чехословаччині 1968 року. Є також щоденник Махатми Ганді 1916-1917 років, в якому йдеться про його боротьбу за права людини. У нас виставлено не тільки фотографії, не тільки тексти, але також тривимірні об’єкти, в яких відчувається вся сила боротьби за права людини”.

Серед тривимірних об’єктів є унікальні експонати. Приміром, найперший варіант Берлінського муру, що складався із сітчастої огорожі; повітряна куля, на якій декілька східних німців намагалися перелетіти на захід. І навіть найменший у світі автомобіль „Ізетта”, у якому вдалося переправити до Західного Берліну 14 жителів НДР. Через його мініатюрність прикордонникам і на думку не спадало прискіпливо перевіряти це авто. Лише коли один із втікачів поворушився під час перевірки документів, схованку в „Ізетті” було виявлено. Є в музеї і посмертна маска радянського правозахисника Андрія Сахарова.

«У музеї відвідувачі бачать хронологічний розвиток післявоєнної історії Німеччини, історії Берлінського муру, а також історію і розвиток подій в повоєнній Східній Європі. Цей розвиток неможливо відокремити від розвитку подій у Німеччині. У нас є також кімната, присвячена Василю Стусу і Аллі Горській . В ній представлені дві картини Алли Горської, словничок Василя Стуса, його маленький олівець і гумка, якими він користувався в таборі. А також номер з його могили, на якій написали не ім’я та прізвище, а лише цифру „9””.

Експозиція музея Checkpoint Charlie також включає матеріали, присвячені голодомору в Україні на початку 30-их років минулого століття.

Райнер Хільдебрандт став видним правозахисником відразу ж після Другої світової війни, після створення групи боротьби проти нелюдяності» (Kampgruppe gegen Unmenschlichkeit). Він допомагав знаходити родичів зниклих в радянських концентраційних таборах. У післявоєнні часи людей часто хапали прямо на вулиці відправляли до таборів без суду й слідства. Таким чином він знайшов близько 90 000 людей. З того часу Райнер Хільдебрандт став відомим як у Німеччині, так і поза її межами. Він допомагав перебіжчикам і тим, хто допомагав людям втекти з контрольованої радянськими військами частини Німеччини. У НДР він вважався ледь не ворогом номер один: з боку спецслужби „Штазі” було зроблене три спроби викрасти його. На щастя, вони не мали успіху. За життя чоловіка Олександра Хільдебрандт працювала разом з ним, а після його смерті очолила музей. Вона розповідає:

„Моє знайомство з чоловіком було несподіваним. Я цього ніколи не планувала. Це була несподівана подорож до Німеччини. Все сталося наче уві сні. Я ніколи не уявляла собі, що подібне може зі мною статися. Напевно доля! Потім, я разом із чоловіком почала працювати, а після його смерті керую музеєм. Моя робота триває 24 години на добу. Я сплю тоді, коли в мене є час. Дуже багато роботи: дуже багато нових проектів, дуже багато нових планів, ідей, дуже багато випадків, коли треба допомогти іншим”.

Щодня музей Checkpoint Charlie нараховує до чотирьох тисяч відвідувачів. Серед них багато відомих людей, державних лідерів і видатних правозахисників. Нещодавно відвідала берлінський музей і дружина українського президента Віктора Ющенка:

„Катерина Ющенко з великою увагою подивилася всі експозиції, всі кімнати, була дуже схвильована. У неї навіть були сльози на очах. Вона була дуже-дуже схвильована до самого серця. І нам також було дуже приємно, що вона відвідала наш музей і все це побачила”.

Олександра Хільдебрандт шкодує, що у самого Віктора Ющенка не вистачало часу на відвідання музею під час його візитів до Німеччини. Але вона впевнена, що раніше або пізніше він таки ознайомиться з експозицією музею Checkpoint Charlie.