Мистецькі детективи:

Як митець він був ворогом Гітлера номер один. Відомий художник і письменник Оскар Кокошка вважався за нацистів "найдегенеративнішим із-поміж дегенеративних".

Його художні твори були конфісковані нацистами й не всі з них на сьогодні віднайдені. Коли одна з його картин з’явилася в лондонському аукціоні предметів мистецтва "Christie's", радість у берлінському дослідницькому центрі "Дегенеративне мистецтво" була безмежною.

У 2003 році у Вільному університеті Берліна був заснований інститут, що взяв собі за завдання збір інформації про місцезнаходження близько 20 тисяч конфіскованих творів мистецтва й складання єдиної в своєму роді наукової бази даних.

Центр вважається знаним у мистецьких та фахових колах. Саме тому працівники аукціону "Christie's" відразу зв'язались з координаторкою центру Майке Гоффманн, як тільки в них з'явилась картина Кокошки "Донька жонглера", яку захотіли виставити на продаж. Дослідниця повідомила "Christie's", коли й де було конфісковано картину.

Кропітке розслідування

Картина, на якій зображено худорляву дівчинку, знайшла на аукціоні нового власника, який заплатив за неї понад 300 тисяч євро. Йому тепер відома історія цього малюнка, а науковці отримали від аукціону репродукцію та інформацію щодо матеріалу й техніки малювання. Ця інформація поповнила базу даних "Дегенеративного мистецтва".

Для своєї роботи працівники дослідницького центру використовують складений наприкінці 1930-х років націонал-соціалістами реєстр конфіскованих творів. У ньому значаться понад 16 з половиною тисяч найменувань. "Там чимало прогалин і помилок. Ми доповнюємо перелік і виправляємо його", - говорить мистецтвознавець. Крім того, центр видає перелік творів й пропонує семінари у Вільному університеті Берліна.

Іспит із "дегенеративного мистецтва"

Студенти неабияк цікавляться політично обумовленими аспектами в історії культури, наголошує Гофманн. Деякі з них навіть мали конкретну причину займатися вивченням "дегенеративного мистецтва". Так, студентка Йоганна Клаппрот кілька років тому була практиканткою в одному з найдавніших аукціонів світу "Sotheby's", де стала свідком, як працівниця з питань повернення майна неодноразово робила запит до центру стосовно тієї чи іншої картини.

"Мені дуже сподобалось цим займатися, тому я вже подала свої документи до Вільного університету на магістра", - каже Клаппрот. Сьогодні вона працює над випускною роботою щодо компенсацій, які отримали деякі музеї. У центрі вже написано понад 30 магістерських і дисертаційних робіт, деякі в процесі написання.

Співпраця з науковцями всього світу

До інституту також приїздять студенти й докторанти з-за кордону, як, наприклад, Люсі Велтінґ, яка працює над дисертацією про виставку "Німецьке мистецтво в ХХ столітті". Її відкрили в Лондоні в 1938 році у відповідь на ганебну виставку "Дегенеративне мистецтво", організовану націонал-соціалістами в Мюнхені.

"Я думаю, що моя праця допоможе краще збагнути роль творів тієї лондонської виставки", - зауважує Велтінґ. Стипендія від DAAD вможливила аспірантці її дослідження. Восени Велтінґ повернулася до Англії, де працює над дисертацією в Лондонському інституті історії мистецтв Курто.

Студентські й аспірантські наукові роботи для центру "Дегенеративне мистецтво" є надзвичайно важливими, оскільки чотирьом його співробітникам і двом помічникам годі упоратися з величезною кількістю документів, які, між іншим, постійно надходять зі Східної Європи.

На осінь цього року, коли центр святкуватиме свій десятилітній ювілей, база даних має нараховувати 10 тисяч мистецьких творів. Таким чином, утрачений за часів панування націонал-саціалістів культурний шар поступово відновить свої риси. Не в останню чергу і завдяки Фонду Фердінанда Мьоллера, який не лише ініціював створення центру "Дегенеративне мистецтво", але й надовго забезпечив йому матеріальну підтримку.