Меркель летить до Обами шукати вихід з української кризи

Меркель точно пам'ятає легші і приємніші візити до Сполучених Штатів. Наприклад, коли вона промовляла перед Конгресом або їй вручали "Медаль свободи". Цього разу атмосфера інша. Свій вплив наклав, звісно, шпигунський скандал з прослуховуваннями. Цю тему канцлерка, як повідомляє інформагенція dpa, теж збирається порушити у ході свого перебування в США. До слова, цей візит вважається робочим, а не офіційним. Так, главу уряду ФРН не зустрічатимуть з військовими почестями. Тим не менше, програма перебування Меркель у Вашингтоні помітно ширша, ніж це зазвичай буває в ході робочого візиту.

Запланована, зокрема, велика прес-конференція лідерів двох країн за підсумками переговорів, а не просто короткі заяви для преси. Крім того, Меркель зустрічатиметься з американськими конгресменами, представниками ділової та політичної еліти США, з директором Міжнародного валютного фонду Кристін Лагард.

Але найголовніша відмінність, підкреслюють в Берліні, це надзвичайно довгий для робочого візиту час, відведений на спілкування з президентом Бараком Обамою - чотири години. Йтиметься, передусім, про Україну.

Україна - головна тема

Як зазначають представники німецького уряду, Берлін і Вашингтон тісно координують свої дії, що, зокрема, виразилося в синхронному запровадженні Сполученими Штатами та Європейським Союзом додаткових санкцій проти Росії на початку цього тижня.

США і ФРН підтримують і єдиний підхід до врегулювання української кризи: політичний діалог з учасниками конфлікту, економічна допомога Україні і збереження загрози подальших серйозніших санкцій проти Росії.
Що стосується політичного аспекту, то Берлін наполягає на виконанні домовленостей, досягнутих 17 квітня на чотиристоронніх переговорах в Женеві, які, як зазначають представники канцлерки, "вказують шлях до можливого політичного вирішення кризи".

При цьому, однак, волю до реалізації женевського заяви Німеччина бачить тільки з боку України, "уряд якої прийняв заходи з роззброєння нелегальних збройних груп і звільненню захоплених адміністративних будівель". Росія ж, за оцінкою офіційного Берліна, поки нічого не робить для деескалації обстановки на сході України, роззброєння проросійських сепаратистів і звільнення захоплених ними військових спостерігачів ОБСЄ.

Радники канцлерки нагадують про те, що Анґела Меркель говорила телефоном з Володимиром Путіним, намагалася умовити його публічно заявити про підтримку женевської угоди і виступити зі зверненням до проросійських угруповань на сході України. Але її зусилля виявилися марними.

США та ЄС одностайні в тому, що в разі подальшого загострення ситуації проти Росії буде введено третій ступінь санкцій, що передбачає заходи економічного впливу, тобто експортно-імпортні обмеження або фактичне ембарго.

Третій ступінь санкцій

Меркель і Обама у ході своїх переговорів мають намір обговорити деталі. Американці щодо санкцій взагалі налаштовані більш рішуче, ніж європейці. По-перше, США в разі введення економічного ембарго проти Росії втратять менше. По-друге, в ЄС - 28 країн, яким не так вже й просто домовитись. Нарешті, по-третє, в країнах Євросоюзу дещо інша, ніж у США, законодавча база, яка зобов'язує європейців суворо дотримуватись правових норм при введенні, наприклад , персональних санкцій.

Як пояснюють чиновники з відомства федеральної канцлерки, ЄС може запроваджувати, зокрема, візові обмеження і заарештовувати банківські рахунки тільки тих осіб, які мають безпосереднє відношення до дій Росії, що суперечить міжнародному праву. У США ж стосовно цього більш загальні правила. Тому й американські "чорні" списки виглядають дещо інакше, ніж європейські, а рішення про перехід від персональних до економічних санкцій в США, на відміну від ЄС, може бути ухвалено більш плавно, підкреслюють джерела в уряді ФРН.

Хай там як, ЄС і США вже домовилися в принципі про третій ступінь санкцій. Невідомо лише про те, де той поріг, за яким такі заходи і справді будуть вжиті. У Берліні дещо туманно говорять про "подальшу ескалацію ситуації" на сході України, але замовчують про те, як її виміряти і як довго Німеччина і ЄС мають намір вичікувати.

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, речник Меркель Штеффен Зайберт доволі роздратовано зауважив, що "термін запровадження санкцій не оголошують на урядовій прес-конференції, бо це предмет постійних переговорів європейських та трансатлантичних партнерів".

Крим залишається на порядку денному

На тлі подій на сході України, в Берліні стали менше говорити про становище в Криму. Але це не означає, що уряд ФРН змирився з анексією і включенням півострова до складу Росії. Крим залишається на порядку денному. Офіційні представники канцлерки заявляють, що Захід ніколи не визнає його анексії.

Вони, до речі, звертають увагу на один примітний факт: за їхніми даними, російські банки не поспішають відкривати свої філіали в Криму, побоюючись таких же західних санкцій, які вже запроваджені щодо деяких російських представників в Криму і банків, що обслуговують Кремль.

Україні допоможуть розрахуватися за газ

Україна стане і головною темою переговорів Меркель в МВФ, який вже підготував програму фінансової допомоги цій країні. Йтиметься і про питання, як допомогти Україні сплатити рахунки за російський газ - і старі, і майбутні. У відомстві федеральної канцлерки підкреслюють, що Берлін зацікавлений у тому, щоб Київ погасив борги, в тому числі і для того, щоб позбавити Росію можливості дорікати Україні в недотриманні фінансових зобов'язань. При цьому не всі вимоги "Газпрому" в Берліні вважають виправданими. Одна справа - ті 2,2 мільярда доларів за вже поставлене на Україну паливо за колишніми пільговими цінами в 286 доларів за тисячу кубометрів. Ці борги за допомогою МВФ будуть повернуті.

Різке ж підвищення цін внаслідок анексії Криму і зміни в односторонньому порядку статусу Севастополя з його базою для російського військово-морського флоту в Берліні називають "верхом цинізму" .