Чи стане кадрова політика МЗС України ефективнішою?

Президент України Володимир Зеленський вирішив відмовитись від свого права особисто контролювати кадрові питання міністерства закордонних справ. Відповідний указ він підписав 9 жовтня. Зеленський вирішив, що, окрім повноваження щодо призначення послів, прописаного у конституції, йому достатньо буде курувати ще лише призначення заступників міністра та генеральних консулів.  

Таким чином Зеленський змінив систему контролю за кадрами МЗС, запроваджену за часів президентства Віктора Ющенка. Тоді з главою держави необхідно було погоджувати не лише кандидатури заступників міністра, а й низку дипломатичних посад, включно з радниками дипломатичних представництв. Тепер же у міністра закордонних справ України Володимира Пристайка буде більше свобод і самостійності в кадрових питаннях.

Українські дипломати у приватних розмовах визнають, що кадрова політика МЗС тривалий час залишалася за щільною завісою таємничості й залежала від багатьох факторів, деякі з яких не стосувалися професійних якостей кандидата. Особливо важко відбувалися призначення на дипломатичні посади, починаючи від рангу радника, оскільки вони повинні були пройти погодження в адміністрації президента.

Ефективніша кадрова політика?

Модератор аналітичної групи Geostrategy, професор Інституту міжнародних відносин Сергій Даниленко розповів DW, що стара процедура кадрових призначень у МЗС певною мірою залежала від настроїв головного радника президента з питань зовнішньої політики. "Якщо йому не подобався якийсь з кандидатів, то той фактично не мав шансів отримати призначення", - каже Даниленко. На його думку, це ускладнювало послам процес формування команди й негативно відбивалося на професійному складі українських посольств.

"Нерідко файл на кандидата надовго зависав в адміністрації, і дипломати місяцями не могли отримати призначення через те, що чиновники часів Ющенка, Януковича чи Порошенка всіляко його гальмували", - підтверджує колишній дипломат Вадим Трюхан. На його думку, тепер міністр закордонних справ і державний секретар МЗС набагато оперативніше вирішуватимуть питання ротації й призначень на керівні посади в міністерстві.

Колишня очільниця комітету в закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко звернула увагу на те, що раніше система кадрових призначень у сфері зовнішньої політики давала можливість адміністрації президента лобіювати ті призначення, які не відповідали професійним вимогам до посади. "Сподіваюсь, що після цього указу на дипломатичні посади призначатимуться компетентні люди, які посилять зовнішньополітичну діяльність і якість представництва України у закордонних дипломатичних установах", - каже Гопко.

Парламент і призначення послів

Колишня очільниця комітету в закордонних справах також висловила сподівання, що президент Зеленський ухвалить зміни до закону про дипломатичну службу, які передбачають, що кандидатури послів обговорюватимуть на закритих слуханнях парламентського профільного комітету, результати яких матимуть рекомендаційний характер.

"Ця норма була свого часу скасована Януковичем, потім через неї закон про дипслужбу заветував Порошенко. Якби президент вніс цю зміню до закону й повернув би парламенту функцію нагляду при призначенні послів, це був би наступний крок до демократичних зрушень у сфері кадрової політики зовнішньополітичної служби", - переконана Гопко.

Забута ротація

А поки що президент має право призначати послів, лише вислухавши рекомендації міністра закордонних справ, які може взяти чи не взяти до уваги. Як нагадала Гопко, провести масштабну ротацію українських послів Офіс президента обіцяв ще влітку, проте досі цього не відбулося. Вакантними все ще залишаються крісло посла України в США та представника при НАТО. "Крім того, є країни, де наші посли сидять вже по 8-10 років і потребують ротації", - наголосила Гопко. 

Затягування з призначеннями послів Даниленко пояснює тим, що на відміну від експрезидента Петра Порошенка, який "особисто опікувався й втручався в кадрові справи МЗС, пам'ятаючи часи свого перебування у кріслі глави цього відомства, Зеленському це нецікаво, він не вбачає у цьому для себе особисто якісь плюси".

Гопко, у свою чергу, вважає, що це відбувається через те, що у міністр Пристайко, якого було офіційно призначено на посаду трохи більше місяця тому, "зосереджений на ситуації з російською агресією", підготовці закордонних візитів нового президента й тому не має часу запропонувати для обговорення офісу президента кандидатури на високі диппосади.