Мемуари Тоні Блера: підкилимова боротьба в британській владі

Мемуари Тоні Блера під назвою «A Journey» («Подорож») з’явилася в продажу в середу о 8 годині ранку, коли сам автор перебував у Вашингтоні на переговорах щодо Близького Сходу. Колишній британський прем’єр нині є міжнародним посланцем на Близькому Сході. Блер звинувачує свого наступника Ґордона Брауна, який упродовж десяти років був міністром фінансів в його уряді, у поразці лейбористів на парламентських виборах цього року. Браун став наступником Блера на посадах Лейбористської партії та керівника уряду.

В усьому винен Браун?

Автор мемуарів пише, що Лейбористська партія програла, бо Браун відійшов від принципів так званого «нового лейборизму» - нового, реформованого, іміджу партії, який заклала команда Блера в другій половині 1990-их років. Блер описує Брауна як людину, «здатну доводити до сказу». За його словами, Браун в уряді вів проти нього постійну боротьбу. Сторінка за сторінкою Блер описує суперечки з міністром фінансів і «постійний особистий тиск» з боку останнього з метою змусити прем’єра звільнити для нього пост лідера партії й автоматично прем’єрську посаду.

За словами Блера, Браун навіть шантажував його, аби змусити відмовитися від одного з аспектів політики. Блер неодноразово хотів звільнити Брауна з посади, але вирішив, що наслідки такого кроку для єдності партії були б катастрофічними.

Без ста грамів не обійтися

На здивування багатьох оглядачів, Блер визнав, що навіть став вживати алкоголь у робочий час, аби хоч якось дати собі раду з тиском від Брауна. Автор твердить, що хоча він усвідомлював: прихід Брауна до влади буде шкідливим для партії і країни, «було абсолютно неможливо» відвернути це наступництво. Цікаво, що хоча чутки про протистояння між Блером і Брауном час від часу кружляли в пресі в час їхньої співпраці в уряді, самі політики публічно завжди демонстрували єдність.

Нині Лейбористська партія обирає нового лідера, і в книзі Блер висловлює занепокоєння, що під новим керівництвом вона перейде на більш ліві позиції, що призведе на наступних виборох до ще відчутнішої поразки. Хоча колишній прем’єр не висловлюється на підтримку жодного із п’яти кандидатів у нові лідери, фахівці вважають, що він симпатизує колишньому міністрові закордонних справ Девіду Мілібанду.

Учасники британської антивоєнної коаліції звертають увагу на те, що в своїх мемуарах Блер відмовився вибачитися за розв’язування війни в Іраку й надалі наполягає на правильності своїх дій. Представник коаліції Лінзі Джерман навіть вважає, що Блер натякає, начебто потрібні також воєнні дії проти Ірану.

Автор: Євген Некряч
Редактор: Володимир Медяний